Майже 70 тисяч доларів на перевезення: на чому їздять та куди саме посадовці Рівненської облради

«Проведіть зі мною день і ви зануритесь у цей хаос», – це відповідь посадової особи Рівненської обласної ради на прості запитання журналістки «Четвертої влади»: яким службовим автомобілем він користується, як часто та куди їздить. Колаж «Четвертої влади», Влад Мартинчук на основі редакційних фото та фото з фото з фейсбук-сторінок Рівненської обласної ради і депутатів

Щороку Рівненська обласна рада орендує автомобілі з водіями у свого ж комунального підприємства – «Автобази» – для перевезення заступників голови ради та працівників виконавчого апарату. Сам голова Андрій Карауш їздить на службовому авто, яке належить безпосередньо обласній раді.

Вартість оренди автівок вимірюється мільйонами на рік. Ми вирішили проаналізувати, поїздки яких саме посадовців облради оплачують платники податків області, куди вони їздять та скільки це коштує для нас із вами. І як тільки взялися вивчати тему, зрозуміли, що нормального контролю за витрачанням коштів на перевезення працівників Рівненської облради практично немає.

Про це пише «Четверта влада».

Кого возять за кошти платників податків

Ми поцікавились у Рівненської обласної ради, хто конкретно їздив на орендованих автівках у 2023 році та з початку 2024-го.

З відповідей на наші запити, у 2023 році на оренду п’яти автівок посадовці облради витрачали від 63 тисяч до 305 тисяч гривень бюджетних коштів щомісяця.

Загалом у 2023 році їздили на 2 мільйони 520 тисяч гривень, передбачені договором. Ще додали 149 тисяч гривень у грудні 2023-го і більше 300 тисяч – за січень та половину лютого 2024-го, доки не провели новий тендер.

З 15 лютого по кінець травня 2024-го посадовці наїздили на 982 тисячі 770 гривень.

Користувалися посадовці такими авто: «Volkswagen Passat», «Skoda SuperB», «Toyota Camry», «Toyota Avalon» та «Renault Duster».

Кожен заступник голови обласної ради користується зазвичай одним і тим самим автомобілем. Інфографіка Влада Мартинчука на основі фото із сайту Рівненської обласної ради та відповідей на запит Рівненської обласної ради

Найбільше службові авто використовують заступники голови облради та керуючий справами виконавчого апарату облради. Кілька разів у 2023 році брали автомобілі депутати Олег Стратюк, Ігор Ясенюк та Юлія Назарчук.

Також орендованими автомобілями користуються працівники апарату. Вони переважно їздять Рівним. Кожен у відповідний день, коли брав авто, наїжджав від 28 до 56 кілометрів.

Працівники відділів виконавчого апарату Рівненської обласної ради, які користувалися автомобілями КП «Автобаза». Інфографіка Влада Мартинчука на основі відповіді на запит, фото з фейсбук-сторінки Рівненської обласної ради, особистих сторінок працівників в інстаграмі

Консультантка з відділу забезпечення Катерина Лотоцька, наприклад, тричі їздила у цьому році у Рівненський район (по 140, 117 та 133 кілометри відповідно).

Юрій Малиновський мав відрядження до Сарненського району (231 кілометр) та поїздки Рівним.

Заступники голови теж переважно їздять Рівним, але щомісяця ще є 2-3 поїздки областю.

Бували поїздки і далі: до Львова (Богдан Сологуб у 2023 році), Києва (заступники голови облради Бучинський, Свисталюк, Ундір та Кучерук та керівник апарату Сологуб) та Кам’янця-Подільського (на два дні у вересні 2023 року – на п’ятницю та суботу – туди поїхав Віталій Ундір).

Куди їздять заступники голови

Ми зателефонували практично до кожного посадовця та депутата, які вказані у відповіді Рівненської обласної ради та чий мобільний номер ми змогли знайти.

Заступники голови Олексій Бучинський, Микола Кучерук, Сергій Свисталюк, Віталій Ундір та керуючий справами виконавчого апарату облради Богдан Сологуб щомісяця проїжджають до двох тисяч кілометрів. Але куди, кажуть, згадати не можуть.

– Не скажу, що кожного дня, але коли є потреба. Наприклад, відрядження чи містом, чи ще якісь заходи, де ми беремо участь, – прокоментував Сергій Свисталюк, якого підозрюють в отриманні хабаря. – На цьому тижні… Це у нас п’ятниця сьогодні? Не готовий сказати: чи там конкретні були заходи, чи робочі питання виникали. Не пам’ятаю. Ви напишіть, будь ласка, інформаційне звернення і тоді чітко отримаєте відповідь. Я так не готовий на словах пригадувати.

Віталій Ундір, який користується службовим «Volkswagen Passat» і придбав у жовтні 2022 року новеньку «Honda VE-1» майже за мільйон гривень, розповідає:

– Користуюся щодня. Переважно «пасатом» стареньким. Місто, область, Україна – коли як. Щойно приїхав з «Бергшлоссу» (ймовірно, ресторанно-готельного комплексу на вулиці Коперника у Рівному. – Авт.). Був захід.

– А ви не знаєте, яким чином водій звітується за ці поїздки? – уточнила журналістка. 

– Ну, якщо буду водієм там, тоді скажу.

Перший заступник голови облради Микола Кучерук користується «Toyota Avalon». На наші запитання відповів таке: 

– Фактично кожного дня користуюся, бо завжди є заходи, зустрічі. Завтра у нас зустріч з освітянами, я там виступаю. Після того – по комунальних закладах по цілій області. А що таке?

– Ми аналізуємо, чому саме «Автобаза» надає ці автомобілі, – відповіла журналістка на запитання посадовця.

– Може «Четверта влада» надавати нам такі послуги. У чому проблема? Дівчата і хлопці, не там ви шукаєте, – завершив розмову перший заступник голови.

Олексій Бучинський у розмові із журналісткою сказав, що їздить практично щодня. Зазвичай «шкодою»:

– По справах, по моїх функціональних обов’язках. Наприклад, на заходи, відкриття у місті і поза містом.

– І коли їздите, складаєте якісь акти потім, щоб вказати кілометраж? Чи яким чином обліковується? – перепитала журналістка.

– Дивіться, я у такі речі не вникаю. Авто завжди справне, заправлене. Тобто у хорошому стані. Треба поїхати – ми їдемо. Послуги надають якісно, у повному обсязі.

Відрядження для піару

Кожного із заступників ми запитували, куди вони їздили протягом тижня на службовому авто. Оскільки жоден не назвав усіх локацій, ми вирішили проаналізувати детальніше дані, отримані на наш запит.

Так, наприклад, ми помітили, що 2 квітня 2024 року всі вказані заступники їздили на «своїх» службових автівках до столиці. За документами, кожен їхав окремим автомобілем.

А 3 квітня всі четверо заступників та голова обласної ради на своїх сторінках у фейсбуці оприлюднили дописи, що вони передавали 3-й окремій штурмовій бригаді мініекскаватор, який придбали за власні кошти.

Голова обласної ради Андрій Карауш та його заступники звітують у фейсбуці, що придбали за свої кошти та передали 3-й окремій штурмовій бригаді мініекскаватор. Фото зі сторінки Андрія Карауша за 3 квітня 2024 року

Ми зателефонували заступникам ще раз, щоб дізнатися, чи для цього 2 квітня вони на службових авто їздили до столиці.

– Я не пам’ятаю, це було 2 квітня. Сьогодні вже серпень, – відмахнувся Сергій Свисталюк, але заперечив, що він та інші заступники їхали різними авто для передачі екскаватора. Сказав, що, як правило, вони їдуть бусом і заправляють його за свої кошти.

Микола Кучерук сказав, що 2 квітня начебто була якась нарада у Києві.

Віталій Ундір припустив, що, можливо, в когось були ще свої справи і були заходи. Сказав, що точно не пам’ятає, коли була передача екскаватора.

Олексій Бучинський після неодноразових дзвінків, зрештою, пригадав, що їхали службовими автівками, бо мали, окрім передачі екскаватора, вирішити інші справи.

Постів у фейсбуці за 2 квітня про якусь нараду чи захід, на які б їздив кожен із заступників, нема.

Але ми не полінувалися і попросили у Рівненської обласної ради запитом документи про відрядження до Києва за 2 квітня.

Виявилось, що всі заступники та сам голова обласної ради Андрій Карауш відряджалися, у тому числі, на зустріч з представниками 3-ї окремої штурмової бригади для передачі матеріальної допомоги та вивчення потреб бригади.

Звісно, у розпорядженні голови вказали також, що Микола Кучерук та Віталій Ундір їздили зустрічатись з неназваними у документі народними депутатами для обговорення можливих законодавчих ініціатив.

Віталій Ундір також, як і голова Андрій Карауш, цього дня нібито мали зустріч з представниками ALDA (Європейської асоціації місцевої демократії) в Україні для обговорення залучення позабюджетних коштів, грантів для реабілітації ветеранів та надання психологічної підтримки постраждалих від війни.

Олексій Бучинський нібито їздив до Національного університету ім. Тараса Шевченка обговорювати підвищення кваліфікації посадових осіб громад області на базі інституту публічного управління та державної служби.

А Сергій Свисталюк зустрічався з якимись представниками громадського сектору для обговорення можливої співпраці.

Куди їздять інші посадовці

Керівник апарату Рівненської обласної ради Богдан Сологуб спілкуватися телефоном не зміг, на наші питання в месенджері відповів загально:

– Службовим автомобілем користуюся час від часу, не щодня, з метою забезпечення виконання функціональних обов’язків.

В основному поїздки стосуються участі у заходах, організатором/співорганізатором, учасником яких є обласна рада, відвідування обласних комунальних закладів та підприємств, вивчення та забезпечення контролю за виконанням рішень обласної ради та розпоряджень голови обласної ради, виконання доручень керівництва обласної ради.

Ні я, ні інша посадова особа не обираємо ні марку, ні модель автомобіля. Однак, зазвичай, для перевезення працівників виконавчого апарату КП «Автобаза» надає автомобіль «Рено Дастер».

Керуючий справами виконавчого апарату обласної ради, керівник секретаріату обласної ради Богдан Сологуб. За деклараціями, має особисте авто «Kia Sportage» 2019 року. Фото – Суспільне

Депутатка від «Слуги народу» Юлія Назарчук нам відповіла, що не користувалась автівками комунального підприємства. А Рівненська обласна рада у своїй відповіді вказала, що вона мала декілька поїздок «Тойотою Кемрі» у лютому 2023 року.

Так само заперечила, що користується службовим авто, консультантка відділу з питань майнових відносин та фінансового аудиту Ольга Фескова:

– А чому я маю ними користуватись? У мене є «Хюндай», автомобіль-седанчик. На мене зареєстрований. Я ним щодня їжджу, заправляю свою конячку. Тому у мене немає потреби.

– Просто у відповіді на запит дещо інше вказали, – уточнює журналістка.

– Це може бути тільки через те, що, можливо, була якась спільна поїздка з керівництвом, і у документації подаються просто всі прізвища.

Але в інформації за 2023 рік, яку ми отримали від обласної ради, ім’я Ольги Фескової вказано було декілька разів: автомобілем «Skoda SuperB» вона користувалась щодня з 15 по 19 травня і 22 травня, з 27 по 30 червня та з 25 по 28 липня. Інші особи в цей день «Skoda SuperB», як йдеться у відповіді на запит, не їздили.

Ольга Фескова, відповідно до її декларації, дійсно має «Hyundai і30» 2011 року випуску, який вона придбала у січні 2022 року. Вказана ціна придбання – 10 тисяч гривень. Але на auto.ria таке авто оцінюють переважно від 6 тисяч доларів США.

Консультантка Ольга Фескова, за її інстаграмом, випікає солодощі на замовлення. Фото зі сторінки Ольги за березень 2024 року

Депутат та одночасно голова постійної комісії з питань бюджету та фінансів Ігор Ясинюк сказав, що по службових питаннях інколи їздить автомобілем «Автобази», а так користується своїм.

Каже, що він відмовився на початку своєї каденції від постійного користування службовим авто з водієм – економить кошти бюджету. Коли ж бере, то авто сам не обирає, яке дають – таким і їде. Останньою, за його словами, була поїздка у краєзнавчий музей.

Начальниця організаційного відділу виконавчого апарату Тетяна Тумилович на запитання журналістки про користування автомобілем «Автобази» лише відповіла, що певний час користувалась у робочих цілях, але пригадати конкретну марку не може. А далі сказала писати запит, бо телефоном коментарів не дає.

За декларацією, Тетяна Тумилович має у власності два мерседеси: «A 170 CDI» та «А160». За відповіддю облради, вона практично щомісяця робила 1-2 поїздки містом на службовому «Renault Duster».

Тетяна Тумилович (на фото посередині) не відповіла, на якому службовому авто та з яких конкретно питань вона систематично їздить за кошти платників податків. Фото з фейсбук-сторінки Рівненської обласної ради

Невпевнено про користування автомобілем говорила бухгалтерка, консультантка фінансово-господарського відділу Світлана Бецко, яка тричі в цьому році брала авто. Вона не хотіла відповідати без згоди головної бухгалтерки:

– Ви знаєте, я просто не хочу нічого давати. Вона (головна бухгалтерка. – Ред.) буде з понеділка. Перетелефонуйте у понеділок. Що ж я буду? Я ж – простий бухгалтер… От у нас є заступнки. У нас вони користуються. Я не буду знати, де вони їздять по справах.

Номер телефону її керівниці Лариси Тарасюк нам знайти не вдалось. Головна бухгалтерка неодноразово теж брала «Renault Duster» для поїздок містом.

Уповноважений із закупівель Юрій Малиновський, який теж зазначений серед користувачів авто, у розмові повідомив, що їздить інколи в райони, щоб допомогти громадам із закупівлями, а Рівним – завжди у справах, адже він з фінансового-господарського відділу.

На наше запитання, чому так виходить, що він постійно наїжджав по 49 кілометрів містом, відповів так: на спідометр не дивиться.

Керівник відділу забезпечення діяльності керівництва обласної ради Олександр Джигирей за неповних чотири місяці 2024-го наїздив 378 кілометрів на «Toyota Camry», якою переважно їздить заступник голови Сергій Свисталюк.

– Які цілі поїздок? Куди Ви їздите зазвичай? – запитала журналістка Олександра Джигирея. 

– Ви не крутіть «вокруг да около», конкретне запитання ставте. А то це – як запитання: «А ви ходите у туалет чи у кіно?». Ви мені називайте день або авто, або куди я їздив… Ви уявляєте, мені телефонує журналістка, яка працювала в «Coca-cola», а тепер журналістка. А, може, ви – аферистка, звідки я знаю?

Я – не посадова особа, не депутат. Нащо я вам здався – чорт його знає! Що ви від мене хочете? Я прикріплений до голови обласної ради, мене не возять, у мене нема персонального авто. Я і кіньми можу їздити! Прийдіть до мене на роботу, проведіть зі мною один день. Ви зануритеся у цей хаос, ви побачите, що це таке! В один день у мене біженці, на другий день – лікарні, на третій у мене що хоч може бути! Які машини? 

– «Toyota Camry»?

– «Toyota Camry»… Дивіться, все, що ви зараз називаєте, – це не мої авто! Це авто заступників, а не мої! Але, безумовно, я з ними їжджу. Аякже.

Більше 10 років – псевдотендер для свого комунального підприємства

Ще у 2015 році «Четверта влада» розповідала, як на тендері на перевезення посадовців Рівненської облради перемогла «Автобаза». Тоді вартість угоди була 400 тисяч гривень (або близько 20 тисяч доларів США за тодішнім офіційним курсом).

Конкурентів КП «Автобаза» на тендері немає, бо Рівненська обласна рада прописала вимоги, під які підпадало лише комунальне підприємство: конкретні марки та роки випуску автомобілів, мийка, диспетчерська служба, опалювальні гаражі (бокси) і власна станція технічного огляду.

Тодішній керівник комунального підприємства Юрій Лалак скаржився, що 400 тисяч гривень для таких послуг не вистачає.

Роки йшли, перевізник не змінювався, а от витрати на перевезення посадовців та деяких депутатів щороку зростали.

На 2024 рік тендер на оренду легковиків із водіями обласна рада оголосила на 2 мільйони 700 тисяч гривень. Майже на таку ж суму і підписали договір з КП «Автобаза» – єдиним учасником закупівлі. Це вже майже 68 тисяч доларів.

Хоч у вимогах облрада вже не прописує конкретні марки авто, все одно вимагає, щоб в потенційного учасника було не менше трьох автівок Е-класу (бізнес-автомобіль. – Авт.), хоча б одна D-класу (сімейні авто в кузові універсал або седан, авто середнього класу. – Авт.) та не менше однієї SUV (sport utility vehicle — практичний спортивний автомобіль. – Авт.)Загалом – 5 транспортних засобів.

У тендері вказано, що кожне авто можуть експлуатувати приблизно до 20 тисяч кілометрів пробігу на рік.

Минулого року вимоги на відкритих торгах були подібні, лише очікувані показники експлуатації автівок були меншими: від 16 тисяч 300 до 16 тисяч 700 кілометрів пробігу.

Голова постійної комісії з питань бюджету та фінансів Ігор Ясенюк на запитання журналістки про те, чому облрада у тендері прописує умови під своє комунальне підприємство, відповів так:

– Ви шукаєте чорну кішку у темній кімнаті. Її там немає. Я вам кажу, як голова бюджетної комісії. І якщо «Автобаза» – наш комунальний заклад, то хто має ним користуватися? Першочергово – обласна рада і облдержадміністрація. Це моя позиція, як голови бюджетної комісії: щоб кошти залишалися у бюджеті, у бюджетних закладах.

Заїдьте на ту «Автобазу». Мені, чесно сказати, соромно! Війна і нам зараз не до таких капіталовкладень, але «Автобаза» мала би бути на хорошому рівні. Там є гаражі і є можливості, треба виділяти кошти на ремонт, щоб вони надавали сервісні послуги, щоб комунальне підприємство заробляло, а не дихало на ладан.

Депутат Ігор Ясенюк каже, що відмовився від службового авто, але вважає, що ніхто, крім обласної ради чи адміністрації, не повинен їздити на автівках КП «Автобаза»

Яка вартість за кілометр

На тендері КП «Автобаза» подало свою комерційну пропозицію з вартістю одного кілометра пробігу для кожного автомобіля:

Марка автоVolkswagen PassatSkoda SuperBToyota CamryToyota AvalonRenault Duster
вартість 1 кілометра пробігу в гривнях24,626,9330,8331,2725,8

Показники вартості одного кілометра пробігу з комерційної пропозиції КП «Автобаза». Для оплати цей показник множать на кількість кілометрів, які проїхало відповідне авто. Дані із системи електронних торгів «Прозоро».

Багато це чи мало, ми намагались дізнатися, запитуючи середні ціни на службах таксі, а також шукаючи подібні закупівлі.

Ціни на таксі у Рівному коливаються від 15 до 40 гривень за кілометр. Все залежить від відстані поїздки, попиту, погоди, сектору і так далі.

Знайти на платформі публічних закупівель «Прозоро», щоб інші обласні ради купували подібні послуги, не вдалося. Але орендують автівки з водіями Державна податкова служба України та Антимонопольний комітет України. Обидві структури оголошували тендер на 2024 рік, і на ньому перемогло державне підприємство «Автопідприємство господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України».

За інформацією з укладених договорів, 1 кілометр пробігу «Skoda Super B» і в Києві, і за його межами для Антимонопольного комітету становить 20 гривень 68 копійок. Орієнтовний пробіг за день – 150 кілометрів. Вартість однієї машино-години – 176 гривень 81 копійка.

Державна податкова орендує 5 автівок від 15 гривень 35 копійок («Honda Ionic») за кілометр до 22 гривень 15 копійок («Volkswagen Passat»). «Skoda SuperB» оцінена у 21 гривню 55 копійок за кілометр, а «Toyota Camry» – у 17 гривень 45 копійок. Середня вартість 1 машино-години – 219 гривень.

Їздять – на скільки дали коштів

Ми вирішили запитати в обласної ради, як порахували, що на оренду п’яти автомобілів потрібно саме 2 мільйони 700 тисяч гривень.

Уповноважений із закупівель Рівненської обласної ради Юрій Малиновський, який і проводить торги, відповів, що на тендер виносять стільки, скільки закладено в бюджеті, скільки можна використати, а він не може знати, скільки кілометрів наїздять, і не рахує вартість одного кілометра пробігу.

Визначають очікувану вартість на тендер, за словами Малиновського, так:

– Ну, орієнтовно, як за попередній рік. І прогнозовано можливий ріст цін. Якщо учасник подає пропозицію, то він там враховує свої витрати безперечні: пально-мастильні матеріали, заробітна плата. Ну, якось так. Ми все беремо мінімально.

– А як Ви знаєте, що наїздять за рік на 2 мільйони 700 тисяч, наприклад?

– Це в бюджеті орієнтовно закладено. Ну, тобто сума, яку можна використати, не розраховується.

– А яким чином Ви розраховуєте вартість одного кілометра пробігу? 

– Я не розраховую… Ви ставите мені запитання не тільки як до замовника, а й як до постачальника послуг.

Експертка із закупівель, керівниця громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак на запитання як було би правильно визначати очікувану вартість на оренду автомобілів, відповіла так:

– Очевидно, що мала бути потреба у певній кількості транспортних засобів та прогнозований кілометраж. Щодо останнього, то такі дані можуть братися за попередній рік або ж з урахуванням поточної потреби.

Щоб знати, скільки на це потрібно коштів, треба розуміти, скільки коштує одиниця послуги. Логічно – один кілометр пробігу (є випадки, коли послугу рахують годинами або машино-годинами). Щоб це визначити, уповноважена особа повинна була вивчити ринок, наприклад, звернувшись хоча б до трьох надавачів таких послуг, визначити середню ціну за одиницю, а звідти – і очікувану вартість усієї закупівлі.

– А якщо замовник каже, що оголошує на ту суму, яку заклали в бюджеті, то це правильно? – журналістка.

– Для мене це означає, що замовник неналежно провів планування закупівлі, визначення потреби і очікуваної вартості закупівлі. Поки відповідальності саме за це нема. Очікувана вартість повинна бути конкурентною та обґрунтованою, інакше на такий тендер може ніхто не прийти.

За словами директора «Автобази» Сергія Сидорчука, у тариф на перевезення посадовців обласної ради вони закладають заробітні плати водіїв, додаткові виплати (відпускні, матеріальну допомогу, премії), податки, витрати на пальне, ремонт автівок, заміну акумуляторів, шин та адміністративні витрати (електричну енергію, воду, а також частково на зарплатню охоронців та прибиральниці).

Сергій Сидорчук каже, що особисто не контролює кожну поїздку орендованих автівок та спідометр не перевіряє. Раз на місяць звіряють показники спідометра, коли складають акт.

На запитання, чи можуть просто списувати пальне, додавши в шляховий лист зайві кілометри, категорично заперечив: «Не ті часи».

Орендодавець автівок за звітами – збиткове підприємство

Комунальне підприємство «Автобаза» Рівненська обласна рада заснувала більше 20 років тому. Статутний капітал – трохи більше 7 мільйонів 795 тисяч гривень. Востаннє його збільшили на 448 тисяч гривень у вересні 2022 року.

Нині директор підприємства – Сергій Сидорчук.

Сергій Сидорчук практично два останні роки керує підприємством, торік голова обласної ради Андрій Карауш підписав з ним контракт на 5 років. Фото із сайту Рівненської обласної ради

Попереднього директора Олександра Ковальчука засудили за «хабар». Ковальчук пішов на угоду зі слідством, отримав 17 тисяч гривень штрафу та 3 роки позбавлення права обіймати керівні посади у державних підприємствах, установах, організаціях.

За даними аналітичної системи «YouControl», «Автобаза» станом на 2022 рік мала у власності сім автомобілів, ще 19 – у користуванні.

Як показують фінансові звіти, які ми знайшли на «YouControl», комунальне підприємство, хоч і має доходи, – збиткове. Збиток за 2023 рік – 388 з половиною тисяч гривень, за 2022 рік – 130 тисяч 800 гривень, за 2021-й – 626 тисяч гривень. Підприємство має заборгованість із заробітної плати, податків, страховки тощо.

Директор «Автобази» Сергій Сидорчук у коментарі «Четвертій владі» сказав, що підприємство «виживає». За його словами, не вистачає водіїв, бо їх мобілізують, а середня заробітна плата 10-11 тисяч гривень. А видатки, особливо на сплату податків, неспівмірні з доходами.

На запитання, як підприємство ще заробляє, окрім щорічних контрактів з обласною радою, ремонту та перевезень, Сидорчук повідомив, що здають в оренду мийку, гаражі, надають послуги стоянки, а також – послуги огляду водіїв перед їх виходом у рейси.

Службова недбалість чи комунальна безвихідь: про кримінал проти директора «Рівнеелектроавтотрансу»

Керівник Департаменту інфраструктури та благоустрою Руслан Гудима (другий праворуч) та очільник Рівного Віктор Шакирзян (праворуч) могли б захистити директора «Рівнеелектроавтотрансу» Валентина Ткачука (ліворуч) від криміналу, проте, цього не зробили. Колаж Дмитра Домащука на основі власних фото

РЕпублікацію матеріалу «Четвертої влади» від 02 лютого 2026 року.

Директора комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» (РЕАТ) Валентина Ткачука підозрюють у завданні збитків Рівненській громаді на понад два мільйони гривень.

Формально директора звинувачують у завищенні суми компенсації, яку РЕАТ щороку отримує з міського бюджету.

Проте дослідивши договори, за якими РЕАТ надає послуги з перевезень, ми виявили: міський департамент інфраструктури та благоустрою, який управляє РЕАТом, сам створив умови для правопорушення.

Ми поспілкувалися з директором та економістками РЕАТу, а також директором департаменту інфраструктури та благоустрою та екскерівником управління транспорту і пояснюємо, як це правопорушення стало можливим.

______

Як працює комунальний перевізник у Рівному

«Рівнеелектроавтотранс» – комунальне підприємство, що займається перевезенням містян у тролейбусах та автобусах.

Володіє підприємством Рівненська міська рада, а управляє ним департамент інфраструктури та благоустрою.

Зокрема, департамент, відповідно до статуту підприємства, контролює використання РЕАТом прибутку, планує і фінансово контролює господарську діяльність, затверджує його фінансовий та розвитковий плани та ініціює аудиторські перевірки.

Щороку департамент укладає з РЕАТом договір на перевезення: замовляє певну кількість тролейбусо-кілометрів пасажирських перевезень, визначає, скільки вони мають коштувати, та вказує обсяг фінансування з міського бюджету на покриття наданих послуг.

Згідно з умовами договору, департамент інфраструктури та благоустрою оплачує РЕАТу різницю між вартістю фактично наданих послуг та його власними заробленими грошима.

Спрощено це звучить так: департамент інфраструктури та благоустрою замовляє РЕАТу 1000 тролейбусо-кілометрів, визначає їх вартість у 10 тисяч гривень, з яких 7 тисяч гривень компенсує з міського бюджету.

Решту, 3 тисячі гривень, РЕАТ мусить заробити сам, наприклад, на пасажирах, які платять за проїзд, або за рахунок трансфертів за пільгове перевезення учнів та студентів чи наданням додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності.

Департамент інфраструктури та благоустрою сам дає завдання РЕАТу, скільки той повинен заробити. «Невиконання перевізником зазначеного завдання замовником не компенсується», – йдеться в договорі про перевезення.

Саме порушення цієї умови договору інкримінують Валентину Ткачуку.

Прокурор Рівненської обласної прокуратури у справі директора РЕАТу Олександр Пузирко. Усі фото Дмитра Домащука

Як пояснив прокурор Олександр Пузирко, РЕАТ за 2024 рік подав на відшкодування департаменту інфраструктури та благоустрою акти, в яких вказав, що заробив 58 мільйонів гривень, а не заплановані на той рік понад 60 мільйонів.

На думку слідства, РЕАТ безпідставно зменшив обсяг власних доходів на понад два мільйони гривень.

Фактично, РЕАТ мав би заробити понад 60 мільйонів гривень, але не заробив.

Чому не заробили гроші та куди вони пішли, директор РЕАТу Валентин Ткачук попросив пояснити економісток підприємства.

Несправедливі зміни у договорі

Як пояснила нам головна економістка РЕАТу Ірина Єфімчук, власні доходи підприємства таки були знижені – через неспроможність виконати планове завдання департаменту інфраструктури та благоустрою. Витратили ж кошти на зарплати працівникам.

Проте, зауважила пані Єфімчук, не виконали завдання з незалежних від РЕАТу причин: непланові знеструмлення, дорожньо-транспортні пригоди, несприятливі погодні умови (обледеніння дротів, наприклад).

Час, коли працівник не з власної вини не може виконувати свою роботу, називається простоєм, і трудовий кодекс вимагає його оплачувати у розмірі не менше ⅔ окладу.

Не виплатити ці гроші РЕАТ не має права, інакше це порушує права працівників.

– За простої ми нічого не отримали. А вони (департамент. – Авт.) хочуть, щоб заплановані на ці простої гроші, коли ми стояли через обстріли, знеструмлення, ми повернули до бюджету, – додала Людмила Долинська, колишня головна економістка РЕАТу, яка працює на підприємстві понад 30 років.

Департамент змінив умови договору з РЕАТом у 2023-му

У типовому договорі (за посиланням завантажиться документ), який затвердив Кабмін для електротранспортних підприємств, передбачено, що замовник перевезень компенсує вартість втрачених рейсів з незалежних від перевізника причин.

І такі компенсації були передбачені у договорах департаменту інфраструктури та благоустрою з РЕАТом. Але лише до 2022 року. У договорах з 2023-го їх уже немає.  

Починаючи з 2023 року, у договорах про перевезення з РЕАТом відсутнє формулювання щодо компенсації за втрачені рейси з незалежних від перевізника причин

Також, порівняно із договором 2022 року (за посиланням завантажиться документ) та типовим договором Кабміну, договір за 2023 рік не має таких пунктів:

  • У разі припинення або зміни графіка руху на визначених цим договором маршрутах (лініях) з незалежних від перевізника причин (проведення загальноміських заходів, ремонт доріг, припинення постачання електроенергії, дорожньо-транспортні пригоди, транспортні затори, незадовільний стан дорожнього покриття, підтоплення ділянок маршрутної мережі тощо) замовник здійснює оплату транспортних послуг за плановими показниками згідно з актами (додаток 5), які складаються перевізником та затверджуються замовником.
  • У разі відволікання рухомого складу з регулярних маршрутів за ініціативою замовника оплата послуг здійснюється за фактично надані транспортні послуги, але не менше від обсягів їх планових показників, передбачених цим договором.
  • У разі зміни цін на запасні частини, комплектувальні вироби, пально-мастильні та інші матеріали, тарифів на електроенергію, а також перегляду відповідно до вимог законодавства рівня заробітної плати розрахунковий тариф на транспортні послуги (вартість одного вагоно (тролейбусо)-кілометра пасажироперевезень) за погодженням сторін переглядається в установленому порядку.

Чому у договорі прибрали формулювання щодо простоїв, ми запитали у директора РЕАТу Валентина Ткачука, адже він його підписував.

– Ви ж як керівник вели перемовини з департаментом щодо відшкодування простою? – журналіст.

– Як я можу вести перемовини? Це юристи ведуть. Це департамент викинув цей пункт, – пояснив Валентин Ткачук.

Також пан Ткачук наголосив, що РЕАТ – планово-збиткове підприємство і йому немає звідки брати ці гроші.

Слова директора РЕАТу підтверджуються даними з аналітичної системи «YouControl»:

За останні 5 років підприємство не давало прибуток, а його збитки тільки ростуть із року в рік. На верхній діаграмі – динаміка валового збитку РЕАТу за останні 5 років.
На нижній діаграмі – динаміка чистого фінансового результату РЕАТу за останні 5 років

Нагадаємо, згідно зі статутом, РЕАТом управляє департамент інфраструктури та благоустрою.

Зокрема, департамент контролює використання РЕАТом прибутку, планує і фінансово контролює господарську діяльність, затверджує його фінансовий та розвитковий плани та ініціює аудиторські перевірки.

Схоже, до обов’язків саме департаменту входить передбачення таких ризиків, коли через простої на РЕАТі планове завдання із перевезень не виконується.

Ми звернулися до керівника департамент інфраструктури та благоустрою Руслана Гудими, який підписував договір із РЕАТом, щоб він нам пояснив суть цієї зміни.

Як домовилися, так і заплатили

Руслана Гудиму ми зустріли 23 січня — за пів години до рішення Рівненського міського суду щодо відсторонення Валентина Ткачука від роботи.

Ми запитали пана Гудиму, чи він або хтось із департаменту міг би пояснити, як рахується простій у договорі з РЕАТом.

– Це звертайтеся до РЕАТу, це їхня компетенція в межах ведення підприємницької діяльності, – Руслан Гудима.

– А як департамент погоджує, чи включати це відшкодування простою у договір? – журналіст.

– Вони надають нам акти виконання своєї роботи, ми їх перевіряємо і тоді вже, відповідно до їхніх актів, рухаємося у напрямку сплати чи несплати коштів — за фактом виконання роботи.

– Колись простій працівників, тролейбусів був включений у договір, а тепер не включений…

– Це все залежить від форми договору. Договори міняються, вимоги міняються.

Пан Гудима додав, що його департамент не може платити за те, що не передбачено договором, та послався на те, що усе це домовлено з самим РЕАТом:

– На хлопський розум то виглядає так: ви проїхали 100 кілометрів – ось вам гроші за 100 кілометрів, ви проїхали 20 кілометрів – ось вам гроші за 20 кілометрів. Наразі так.

Поспілкуватися довше з паном Гудимою не вийшло: він сказав, що поспішає.

«Шити» кримінал – це дико

Експертну думку щодо ситуації, що склалася із договорами РЕАТу, ми запитали у ексначальника Управління транспорту і зв’язку Рівненської міської ради Івана Фурлета.

Ми розповіли Івану Фурлету (на фото) обставини справи та попросили прокоментувати зміни у договорі, пояснити процес відшкодування простоїв. Оброблене фото з фейсбук-сторінки Івана Фурлета

– З 2023 року РЕАТ не може отримати оплату за простій. Поясніть, будь ласка, чому це могли виключити із договору, – журналіст.

– Можливо, були якісь роз’яснення Антимонопольного, які так чи інакше змусили забрати пункт в договорі щодо відшкодування перевізнику за простій з незалежних від нього причин, – каже Іван Фурлет. – Загалом стратегія держави була спрямована на те, щоб мінімізовувати прямі дотації комунальним підприємствам, щоб вони ставали ефективнішими і працювали на принципах комерційних підприємств, а не як комунальні установи.

Але це важко зробити в умовах регульованих тарифів і відсутності джерел покривання ризиків, окрім як фінансування замовника, тобто бюджету міської ради. У будь-якому випадку комунального перевізника, особливо електротранспорт, фінансує лише місто.

Водії тролейбусів – це дефіцитна професія, їх так просто не знайдеш, особливо зараз. Шість місяців підготовки, та й треба знайти охочих на ці умови праці. Тому залишити їх без зарплати – це, по суті, «вбити» половину перевезень в місті.

– Тоді як це мало б відбуватися, щоб зберегти людей і не нашкодити місту?

– Обсяг простоїв я завжди аналізував, адже співвідношення плану і факту — це ключовий показник діяльності підприємства. 

Під час розробки і погодження фінансового плану це дає розуміння, скільки підприємству потрібно для виконання замовлення і скільки це буде коштувати бюджету. Це впливає на вартість кілометра транспортної роботи.

Якщо є ризик, що транспортна робота не виконуватиметься, то замовник (департамент) і виконавець (РЕАТ) мали би розуміти, що може виникнути проблема недофінансування, ще на етапі планування і, відповідно, закласти ці ризики у вартість кілометра.

– Звинувачують РЕАТ та його директора, але адвокат Валентина Ткачука каже, що відповідати за ситуацію має так само і департамент інфраструктури та благоустрою. Мовляв, вони так само у цьому винні.

– Якщо транспортна робота не виконується, то департамент як замовник мав би розуміти, що може виникнути проблема. Не бачу сценаріїв, за яких ця ситуація могла би бути вирішена без менеджменту міста, адже це їхнє підприємство і вони мають його відстоювати перед органами державної влади (Держаудитслужбою. – Авт.).

– Тобто Держаудитслужба недостатньо дослідила?

– Які витрати і доходи включаються у фінансовий план, Держаудитслужба могла б проаналізувати. Проте для цього треба розуміти умови функціонування підприємства, який його стан.

Очевидно, що там керівник не собі в кишеню щось поклав, це не якась корупція. Суму коштів, отриману з бюджету, витратили на забезпечення життєдіяльності підприємства. Це все офіційно і задокументовано.

– Якщо це не керівник збагатився, то чому могли відкрити кримінальне провадження?

– Прокуратура і Держаудитслужба формально можуть бути праві, я не готовий стверджувати напевно, бо я не читав конкретний договір, але з точки зору міста це очевидно є проблемою.

Чи є сенс, умовно кажучи, «шити» кримінал? Як на мене, це дико. Але, звісно, це моя особиста оцінка.

Держаудитслужба могла б сказати, що «це неправильно, приведіть у відповідність». Тоді знайти шляхи щодо компенсації чи перерахунку цих грошей в бюджет, чи інший сценарій.

Політичного тиску немає, звільнятися не пропонували

А зараз розповімо про кримінальне провадження, яку відкрили проти директора РЕАТу Валентина Ткачука за підозрою у завданні збитків Рівненській громаді на понад два мільйони гривень.

Про підозру директору комунального транспортного підприємства Рівненська обласна прокуратура повідомила 13 січня 2026 року.

Валентину Ткачуку інкримінують частину 2 статті 367 Кримінального кодексу України – службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та зі штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4 тисяч 250 гривень до 12 тисяч 750 гривень) або без такого.

Згодом Валентину Ткачуку обрали запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, а 22 січня слідчий суддя Рівненського міського суду Євген Сидорук розглядав клопотання про відсторонення від роботи директора РЕАТу.

22 січня біля Рівненського міського суду ми нарахували 66 людей, які прийшли підтримати Валентина Ткачука. Частина з них стояла із плакатами, дехто встиг зайти у приміщення суду, інші були біля входу та навпроти нього

Як повідомив нам прокурор у справі Олександр Пузирко, підставою для початку кримінального провадження стала перевірка Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області.

Аудитори досліджували договір РЕАТу з департаментом за 2024 рік (за посиланням завантажиться документ).

На запитання, чи досліджували договори за інші роки, зокрема 2023-й, пан прокурор сказав, що предметом розгляду у справі є лише договір за 2024 рік.

Перед початком судового засідання щодо відсторонення ми також поспілкувалися із Валентином Ткачуком. Версію Валентина Ткачука, чому відкрили кримінальне провадження, ви можете переглянути на відео.

Зокрема, пан Ткачук каже, що на нього посадовці міської ради не тиснуть та звільнятися за власним бажанням не пропонують.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Євген Сидорук

​Рішення щодо відсторонення суддя Євген Сидорук оголосив наступного дня, 23 січня. 

Валентина Ткачука залишили на посаді директора РЕАТу.

Також сам РЕАТ оскаржує результати аудиторської перевірки у Рівненському окружному адміністративному суді.

Справу розглядає суддя Світлана Дуляницька, наступне засідання заплановане на 14:30 18 лютого 2026 року.

Ми слідкуватимемо за розвитком кримінальної справи проти директора РЕАТу Валентина Ткачука та адміністративної справи підприємства щодо оскарження висновку аудиторів.