Майже 70 тисяч доларів на перевезення: на чому їздять та куди саме посадовці Рівненської облради

«Проведіть зі мною день і ви зануритесь у цей хаос», – це відповідь посадової особи Рівненської обласної ради на прості запитання журналістки «Четвертої влади»: яким службовим автомобілем він користується, як часто та куди їздить. Колаж «Четвертої влади», Влад Мартинчук на основі редакційних фото та фото з фото з фейсбук-сторінок Рівненської обласної ради і депутатів

Щороку Рівненська обласна рада орендує автомобілі з водіями у свого ж комунального підприємства – «Автобази» – для перевезення заступників голови ради та працівників виконавчого апарату. Сам голова Андрій Карауш їздить на службовому авто, яке належить безпосередньо обласній раді.

Вартість оренди автівок вимірюється мільйонами на рік. Ми вирішили проаналізувати, поїздки яких саме посадовців облради оплачують платники податків області, куди вони їздять та скільки це коштує для нас із вами. І як тільки взялися вивчати тему, зрозуміли, що нормального контролю за витрачанням коштів на перевезення працівників Рівненської облради практично немає.

Про це пише «Четверта влада».

Кого возять за кошти платників податків

Ми поцікавились у Рівненської обласної ради, хто конкретно їздив на орендованих автівках у 2023 році та з початку 2024-го.

З відповідей на наші запити, у 2023 році на оренду п’яти автівок посадовці облради витрачали від 63 тисяч до 305 тисяч гривень бюджетних коштів щомісяця.

Загалом у 2023 році їздили на 2 мільйони 520 тисяч гривень, передбачені договором. Ще додали 149 тисяч гривень у грудні 2023-го і більше 300 тисяч – за січень та половину лютого 2024-го, доки не провели новий тендер.

З 15 лютого по кінець травня 2024-го посадовці наїздили на 982 тисячі 770 гривень.

Користувалися посадовці такими авто: «Volkswagen Passat», «Skoda SuperB», «Toyota Camry», «Toyota Avalon» та «Renault Duster».

Кожен заступник голови обласної ради користується зазвичай одним і тим самим автомобілем. Інфографіка Влада Мартинчука на основі фото із сайту Рівненської обласної ради та відповідей на запит Рівненської обласної ради

Найбільше службові авто використовують заступники голови облради та керуючий справами виконавчого апарату облради. Кілька разів у 2023 році брали автомобілі депутати Олег Стратюк, Ігор Ясенюк та Юлія Назарчук.

Також орендованими автомобілями користуються працівники апарату. Вони переважно їздять Рівним. Кожен у відповідний день, коли брав авто, наїжджав від 28 до 56 кілометрів.

Працівники відділів виконавчого апарату Рівненської обласної ради, які користувалися автомобілями КП «Автобаза». Інфографіка Влада Мартинчука на основі відповіді на запит, фото з фейсбук-сторінки Рівненської обласної ради, особистих сторінок працівників в інстаграмі

Консультантка з відділу забезпечення Катерина Лотоцька, наприклад, тричі їздила у цьому році у Рівненський район (по 140, 117 та 133 кілометри відповідно).

Юрій Малиновський мав відрядження до Сарненського району (231 кілометр) та поїздки Рівним.

Заступники голови теж переважно їздять Рівним, але щомісяця ще є 2-3 поїздки областю.

Бували поїздки і далі: до Львова (Богдан Сологуб у 2023 році), Києва (заступники голови облради Бучинський, Свисталюк, Ундір та Кучерук та керівник апарату Сологуб) та Кам’янця-Подільського (на два дні у вересні 2023 року – на п’ятницю та суботу – туди поїхав Віталій Ундір).

Куди їздять заступники голови

Ми зателефонували практично до кожного посадовця та депутата, які вказані у відповіді Рівненської обласної ради та чий мобільний номер ми змогли знайти.

Заступники голови Олексій Бучинський, Микола Кучерук, Сергій Свисталюк, Віталій Ундір та керуючий справами виконавчого апарату облради Богдан Сологуб щомісяця проїжджають до двох тисяч кілометрів. Але куди, кажуть, згадати не можуть.

– Не скажу, що кожного дня, але коли є потреба. Наприклад, відрядження чи містом, чи ще якісь заходи, де ми беремо участь, – прокоментував Сергій Свисталюк, якого підозрюють в отриманні хабаря. – На цьому тижні… Це у нас п’ятниця сьогодні? Не готовий сказати: чи там конкретні були заходи, чи робочі питання виникали. Не пам’ятаю. Ви напишіть, будь ласка, інформаційне звернення і тоді чітко отримаєте відповідь. Я так не готовий на словах пригадувати.

Віталій Ундір, який користується службовим «Volkswagen Passat» і придбав у жовтні 2022 року новеньку «Honda VE-1» майже за мільйон гривень, розповідає:

– Користуюся щодня. Переважно «пасатом» стареньким. Місто, область, Україна – коли як. Щойно приїхав з «Бергшлоссу» (ймовірно, ресторанно-готельного комплексу на вулиці Коперника у Рівному. – Авт.). Був захід.

– А ви не знаєте, яким чином водій звітується за ці поїздки? – уточнила журналістка. 

– Ну, якщо буду водієм там, тоді скажу.

Перший заступник голови облради Микола Кучерук користується «Toyota Avalon». На наші запитання відповів таке: 

– Фактично кожного дня користуюся, бо завжди є заходи, зустрічі. Завтра у нас зустріч з освітянами, я там виступаю. Після того – по комунальних закладах по цілій області. А що таке?

– Ми аналізуємо, чому саме «Автобаза» надає ці автомобілі, – відповіла журналістка на запитання посадовця.

– Може «Четверта влада» надавати нам такі послуги. У чому проблема? Дівчата і хлопці, не там ви шукаєте, – завершив розмову перший заступник голови.

Олексій Бучинський у розмові із журналісткою сказав, що їздить практично щодня. Зазвичай «шкодою»:

– По справах, по моїх функціональних обов’язках. Наприклад, на заходи, відкриття у місті і поза містом.

– І коли їздите, складаєте якісь акти потім, щоб вказати кілометраж? Чи яким чином обліковується? – перепитала журналістка.

– Дивіться, я у такі речі не вникаю. Авто завжди справне, заправлене. Тобто у хорошому стані. Треба поїхати – ми їдемо. Послуги надають якісно, у повному обсязі.

Відрядження для піару

Кожного із заступників ми запитували, куди вони їздили протягом тижня на службовому авто. Оскільки жоден не назвав усіх локацій, ми вирішили проаналізувати детальніше дані, отримані на наш запит.

Так, наприклад, ми помітили, що 2 квітня 2024 року всі вказані заступники їздили на «своїх» службових автівках до столиці. За документами, кожен їхав окремим автомобілем.

А 3 квітня всі четверо заступників та голова обласної ради на своїх сторінках у фейсбуці оприлюднили дописи, що вони передавали 3-й окремій штурмовій бригаді мініекскаватор, який придбали за власні кошти.

Голова обласної ради Андрій Карауш та його заступники звітують у фейсбуці, що придбали за свої кошти та передали 3-й окремій штурмовій бригаді мініекскаватор. Фото зі сторінки Андрія Карауша за 3 квітня 2024 року

Ми зателефонували заступникам ще раз, щоб дізнатися, чи для цього 2 квітня вони на службових авто їздили до столиці.

– Я не пам’ятаю, це було 2 квітня. Сьогодні вже серпень, – відмахнувся Сергій Свисталюк, але заперечив, що він та інші заступники їхали різними авто для передачі екскаватора. Сказав, що, як правило, вони їдуть бусом і заправляють його за свої кошти.

Микола Кучерук сказав, що 2 квітня начебто була якась нарада у Києві.

Віталій Ундір припустив, що, можливо, в когось були ще свої справи і були заходи. Сказав, що точно не пам’ятає, коли була передача екскаватора.

Олексій Бучинський після неодноразових дзвінків, зрештою, пригадав, що їхали службовими автівками, бо мали, окрім передачі екскаватора, вирішити інші справи.

Постів у фейсбуці за 2 квітня про якусь нараду чи захід, на які б їздив кожен із заступників, нема.

Але ми не полінувалися і попросили у Рівненської обласної ради запитом документи про відрядження до Києва за 2 квітня.

Виявилось, що всі заступники та сам голова обласної ради Андрій Карауш відряджалися, у тому числі, на зустріч з представниками 3-ї окремої штурмової бригади для передачі матеріальної допомоги та вивчення потреб бригади.

Звісно, у розпорядженні голови вказали також, що Микола Кучерук та Віталій Ундір їздили зустрічатись з неназваними у документі народними депутатами для обговорення можливих законодавчих ініціатив.

Віталій Ундір також, як і голова Андрій Карауш, цього дня нібито мали зустріч з представниками ALDA (Європейської асоціації місцевої демократії) в Україні для обговорення залучення позабюджетних коштів, грантів для реабілітації ветеранів та надання психологічної підтримки постраждалих від війни.

Олексій Бучинський нібито їздив до Національного університету ім. Тараса Шевченка обговорювати підвищення кваліфікації посадових осіб громад області на базі інституту публічного управління та державної служби.

А Сергій Свисталюк зустрічався з якимись представниками громадського сектору для обговорення можливої співпраці.

Куди їздять інші посадовці

Керівник апарату Рівненської обласної ради Богдан Сологуб спілкуватися телефоном не зміг, на наші питання в месенджері відповів загально:

– Службовим автомобілем користуюся час від часу, не щодня, з метою забезпечення виконання функціональних обов’язків.

В основному поїздки стосуються участі у заходах, організатором/співорганізатором, учасником яких є обласна рада, відвідування обласних комунальних закладів та підприємств, вивчення та забезпечення контролю за виконанням рішень обласної ради та розпоряджень голови обласної ради, виконання доручень керівництва обласної ради.

Ні я, ні інша посадова особа не обираємо ні марку, ні модель автомобіля. Однак, зазвичай, для перевезення працівників виконавчого апарату КП «Автобаза» надає автомобіль «Рено Дастер».

Керуючий справами виконавчого апарату обласної ради, керівник секретаріату обласної ради Богдан Сологуб. За деклараціями, має особисте авто «Kia Sportage» 2019 року. Фото – Суспільне

Депутатка від «Слуги народу» Юлія Назарчук нам відповіла, що не користувалась автівками комунального підприємства. А Рівненська обласна рада у своїй відповіді вказала, що вона мала декілька поїздок «Тойотою Кемрі» у лютому 2023 року.

Так само заперечила, що користується службовим авто, консультантка відділу з питань майнових відносин та фінансового аудиту Ольга Фескова:

– А чому я маю ними користуватись? У мене є «Хюндай», автомобіль-седанчик. На мене зареєстрований. Я ним щодня їжджу, заправляю свою конячку. Тому у мене немає потреби.

– Просто у відповіді на запит дещо інше вказали, – уточнює журналістка.

– Це може бути тільки через те, що, можливо, була якась спільна поїздка з керівництвом, і у документації подаються просто всі прізвища.

Але в інформації за 2023 рік, яку ми отримали від обласної ради, ім’я Ольги Фескової вказано було декілька разів: автомобілем «Skoda SuperB» вона користувалась щодня з 15 по 19 травня і 22 травня, з 27 по 30 червня та з 25 по 28 липня. Інші особи в цей день «Skoda SuperB», як йдеться у відповіді на запит, не їздили.

Ольга Фескова, відповідно до її декларації, дійсно має «Hyundai і30» 2011 року випуску, який вона придбала у січні 2022 року. Вказана ціна придбання – 10 тисяч гривень. Але на auto.ria таке авто оцінюють переважно від 6 тисяч доларів США.

Консультантка Ольга Фескова, за її інстаграмом, випікає солодощі на замовлення. Фото зі сторінки Ольги за березень 2024 року

Депутат та одночасно голова постійної комісії з питань бюджету та фінансів Ігор Ясинюк сказав, що по службових питаннях інколи їздить автомобілем «Автобази», а так користується своїм.

Каже, що він відмовився на початку своєї каденції від постійного користування службовим авто з водієм – економить кошти бюджету. Коли ж бере, то авто сам не обирає, яке дають – таким і їде. Останньою, за його словами, була поїздка у краєзнавчий музей.

Начальниця організаційного відділу виконавчого апарату Тетяна Тумилович на запитання журналістки про користування автомобілем «Автобази» лише відповіла, що певний час користувалась у робочих цілях, але пригадати конкретну марку не може. А далі сказала писати запит, бо телефоном коментарів не дає.

За декларацією, Тетяна Тумилович має у власності два мерседеси: «A 170 CDI» та «А160». За відповіддю облради, вона практично щомісяця робила 1-2 поїздки містом на службовому «Renault Duster».

Тетяна Тумилович (на фото посередині) не відповіла, на якому службовому авто та з яких конкретно питань вона систематично їздить за кошти платників податків. Фото з фейсбук-сторінки Рівненської обласної ради

Невпевнено про користування автомобілем говорила бухгалтерка, консультантка фінансово-господарського відділу Світлана Бецко, яка тричі в цьому році брала авто. Вона не хотіла відповідати без згоди головної бухгалтерки:

– Ви знаєте, я просто не хочу нічого давати. Вона (головна бухгалтерка. – Ред.) буде з понеділка. Перетелефонуйте у понеділок. Що ж я буду? Я ж – простий бухгалтер… От у нас є заступнки. У нас вони користуються. Я не буду знати, де вони їздять по справах.

Номер телефону її керівниці Лариси Тарасюк нам знайти не вдалось. Головна бухгалтерка неодноразово теж брала «Renault Duster» для поїздок містом.

Уповноважений із закупівель Юрій Малиновський, який теж зазначений серед користувачів авто, у розмові повідомив, що їздить інколи в райони, щоб допомогти громадам із закупівлями, а Рівним – завжди у справах, адже він з фінансового-господарського відділу.

На наше запитання, чому так виходить, що він постійно наїжджав по 49 кілометрів містом, відповів так: на спідометр не дивиться.

Керівник відділу забезпечення діяльності керівництва обласної ради Олександр Джигирей за неповних чотири місяці 2024-го наїздив 378 кілометрів на «Toyota Camry», якою переважно їздить заступник голови Сергій Свисталюк.

– Які цілі поїздок? Куди Ви їздите зазвичай? – запитала журналістка Олександра Джигирея. 

– Ви не крутіть «вокруг да около», конкретне запитання ставте. А то це – як запитання: «А ви ходите у туалет чи у кіно?». Ви мені називайте день або авто, або куди я їздив… Ви уявляєте, мені телефонує журналістка, яка працювала в «Coca-cola», а тепер журналістка. А, може, ви – аферистка, звідки я знаю?

Я – не посадова особа, не депутат. Нащо я вам здався – чорт його знає! Що ви від мене хочете? Я прикріплений до голови обласної ради, мене не возять, у мене нема персонального авто. Я і кіньми можу їздити! Прийдіть до мене на роботу, проведіть зі мною один день. Ви зануритеся у цей хаос, ви побачите, що це таке! В один день у мене біженці, на другий день – лікарні, на третій у мене що хоч може бути! Які машини? 

– «Toyota Camry»?

– «Toyota Camry»… Дивіться, все, що ви зараз називаєте, – це не мої авто! Це авто заступників, а не мої! Але, безумовно, я з ними їжджу. Аякже.

Більше 10 років – псевдотендер для свого комунального підприємства

Ще у 2015 році «Четверта влада» розповідала, як на тендері на перевезення посадовців Рівненської облради перемогла «Автобаза». Тоді вартість угоди була 400 тисяч гривень (або близько 20 тисяч доларів США за тодішнім офіційним курсом).

Конкурентів КП «Автобаза» на тендері немає, бо Рівненська обласна рада прописала вимоги, під які підпадало лише комунальне підприємство: конкретні марки та роки випуску автомобілів, мийка, диспетчерська служба, опалювальні гаражі (бокси) і власна станція технічного огляду.

Тодішній керівник комунального підприємства Юрій Лалак скаржився, що 400 тисяч гривень для таких послуг не вистачає.

Роки йшли, перевізник не змінювався, а от витрати на перевезення посадовців та деяких депутатів щороку зростали.

На 2024 рік тендер на оренду легковиків із водіями обласна рада оголосила на 2 мільйони 700 тисяч гривень. Майже на таку ж суму і підписали договір з КП «Автобаза» – єдиним учасником закупівлі. Це вже майже 68 тисяч доларів.

Хоч у вимогах облрада вже не прописує конкретні марки авто, все одно вимагає, щоб в потенційного учасника було не менше трьох автівок Е-класу (бізнес-автомобіль. – Авт.), хоча б одна D-класу (сімейні авто в кузові універсал або седан, авто середнього класу. – Авт.) та не менше однієї SUV (sport utility vehicle — практичний спортивний автомобіль. – Авт.)Загалом – 5 транспортних засобів.

У тендері вказано, що кожне авто можуть експлуатувати приблизно до 20 тисяч кілометрів пробігу на рік.

Минулого року вимоги на відкритих торгах були подібні, лише очікувані показники експлуатації автівок були меншими: від 16 тисяч 300 до 16 тисяч 700 кілометрів пробігу.

Голова постійної комісії з питань бюджету та фінансів Ігор Ясенюк на запитання журналістки про те, чому облрада у тендері прописує умови під своє комунальне підприємство, відповів так:

– Ви шукаєте чорну кішку у темній кімнаті. Її там немає. Я вам кажу, як голова бюджетної комісії. І якщо «Автобаза» – наш комунальний заклад, то хто має ним користуватися? Першочергово – обласна рада і облдержадміністрація. Це моя позиція, як голови бюджетної комісії: щоб кошти залишалися у бюджеті, у бюджетних закладах.

Заїдьте на ту «Автобазу». Мені, чесно сказати, соромно! Війна і нам зараз не до таких капіталовкладень, але «Автобаза» мала би бути на хорошому рівні. Там є гаражі і є можливості, треба виділяти кошти на ремонт, щоб вони надавали сервісні послуги, щоб комунальне підприємство заробляло, а не дихало на ладан.

Депутат Ігор Ясенюк каже, що відмовився від службового авто, але вважає, що ніхто, крім обласної ради чи адміністрації, не повинен їздити на автівках КП «Автобаза»

Яка вартість за кілометр

На тендері КП «Автобаза» подало свою комерційну пропозицію з вартістю одного кілометра пробігу для кожного автомобіля:

Марка автоVolkswagen PassatSkoda SuperBToyota CamryToyota AvalonRenault Duster
вартість 1 кілометра пробігу в гривнях24,626,9330,8331,2725,8

Показники вартості одного кілометра пробігу з комерційної пропозиції КП «Автобаза». Для оплати цей показник множать на кількість кілометрів, які проїхало відповідне авто. Дані із системи електронних торгів «Прозоро».

Багато це чи мало, ми намагались дізнатися, запитуючи середні ціни на службах таксі, а також шукаючи подібні закупівлі.

Ціни на таксі у Рівному коливаються від 15 до 40 гривень за кілометр. Все залежить від відстані поїздки, попиту, погоди, сектору і так далі.

Знайти на платформі публічних закупівель «Прозоро», щоб інші обласні ради купували подібні послуги, не вдалося. Але орендують автівки з водіями Державна податкова служба України та Антимонопольний комітет України. Обидві структури оголошували тендер на 2024 рік, і на ньому перемогло державне підприємство «Автопідприємство господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України».

За інформацією з укладених договорів, 1 кілометр пробігу «Skoda Super B» і в Києві, і за його межами для Антимонопольного комітету становить 20 гривень 68 копійок. Орієнтовний пробіг за день – 150 кілометрів. Вартість однієї машино-години – 176 гривень 81 копійка.

Державна податкова орендує 5 автівок від 15 гривень 35 копійок («Honda Ionic») за кілометр до 22 гривень 15 копійок («Volkswagen Passat»). «Skoda SuperB» оцінена у 21 гривню 55 копійок за кілометр, а «Toyota Camry» – у 17 гривень 45 копійок. Середня вартість 1 машино-години – 219 гривень.

Їздять – на скільки дали коштів

Ми вирішили запитати в обласної ради, як порахували, що на оренду п’яти автомобілів потрібно саме 2 мільйони 700 тисяч гривень.

Уповноважений із закупівель Рівненської обласної ради Юрій Малиновський, який і проводить торги, відповів, що на тендер виносять стільки, скільки закладено в бюджеті, скільки можна використати, а він не може знати, скільки кілометрів наїздять, і не рахує вартість одного кілометра пробігу.

Визначають очікувану вартість на тендер, за словами Малиновського, так:

– Ну, орієнтовно, як за попередній рік. І прогнозовано можливий ріст цін. Якщо учасник подає пропозицію, то він там враховує свої витрати безперечні: пально-мастильні матеріали, заробітна плата. Ну, якось так. Ми все беремо мінімально.

– А як Ви знаєте, що наїздять за рік на 2 мільйони 700 тисяч, наприклад?

– Це в бюджеті орієнтовно закладено. Ну, тобто сума, яку можна використати, не розраховується.

– А яким чином Ви розраховуєте вартість одного кілометра пробігу? 

– Я не розраховую… Ви ставите мені запитання не тільки як до замовника, а й як до постачальника послуг.

Експертка із закупівель, керівниця громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак на запитання як було би правильно визначати очікувану вартість на оренду автомобілів, відповіла так:

– Очевидно, що мала бути потреба у певній кількості транспортних засобів та прогнозований кілометраж. Щодо останнього, то такі дані можуть братися за попередній рік або ж з урахуванням поточної потреби.

Щоб знати, скільки на це потрібно коштів, треба розуміти, скільки коштує одиниця послуги. Логічно – один кілометр пробігу (є випадки, коли послугу рахують годинами або машино-годинами). Щоб це визначити, уповноважена особа повинна була вивчити ринок, наприклад, звернувшись хоча б до трьох надавачів таких послуг, визначити середню ціну за одиницю, а звідти – і очікувану вартість усієї закупівлі.

– А якщо замовник каже, що оголошує на ту суму, яку заклали в бюджеті, то це правильно? – журналістка.

– Для мене це означає, що замовник неналежно провів планування закупівлі, визначення потреби і очікуваної вартості закупівлі. Поки відповідальності саме за це нема. Очікувана вартість повинна бути конкурентною та обґрунтованою, інакше на такий тендер може ніхто не прийти.

За словами директора «Автобази» Сергія Сидорчука, у тариф на перевезення посадовців обласної ради вони закладають заробітні плати водіїв, додаткові виплати (відпускні, матеріальну допомогу, премії), податки, витрати на пальне, ремонт автівок, заміну акумуляторів, шин та адміністративні витрати (електричну енергію, воду, а також частково на зарплатню охоронців та прибиральниці).

Сергій Сидорчук каже, що особисто не контролює кожну поїздку орендованих автівок та спідометр не перевіряє. Раз на місяць звіряють показники спідометра, коли складають акт.

На запитання, чи можуть просто списувати пальне, додавши в шляховий лист зайві кілометри, категорично заперечив: «Не ті часи».

Орендодавець автівок за звітами – збиткове підприємство

Комунальне підприємство «Автобаза» Рівненська обласна рада заснувала більше 20 років тому. Статутний капітал – трохи більше 7 мільйонів 795 тисяч гривень. Востаннє його збільшили на 448 тисяч гривень у вересні 2022 року.

Нині директор підприємства – Сергій Сидорчук.

Сергій Сидорчук практично два останні роки керує підприємством, торік голова обласної ради Андрій Карауш підписав з ним контракт на 5 років. Фото із сайту Рівненської обласної ради

Попереднього директора Олександра Ковальчука засудили за «хабар». Ковальчук пішов на угоду зі слідством, отримав 17 тисяч гривень штрафу та 3 роки позбавлення права обіймати керівні посади у державних підприємствах, установах, організаціях.

За даними аналітичної системи «YouControl», «Автобаза» станом на 2022 рік мала у власності сім автомобілів, ще 19 – у користуванні.

Як показують фінансові звіти, які ми знайшли на «YouControl», комунальне підприємство, хоч і має доходи, – збиткове. Збиток за 2023 рік – 388 з половиною тисяч гривень, за 2022 рік – 130 тисяч 800 гривень, за 2021-й – 626 тисяч гривень. Підприємство має заборгованість із заробітної плати, податків, страховки тощо.

Директор «Автобази» Сергій Сидорчук у коментарі «Четвертій владі» сказав, що підприємство «виживає». За його словами, не вистачає водіїв, бо їх мобілізують, а середня заробітна плата 10-11 тисяч гривень. А видатки, особливо на сплату податків, неспівмірні з доходами.

На запитання, як підприємство ще заробляє, окрім щорічних контрактів з обласною радою, ремонту та перевезень, Сидорчук повідомив, що здають в оренду мийку, гаражі, надають послуги стоянки, а також – послуги огляду водіїв перед їх виходом у рейси.

«Головний медик» Рівненщини під слідством: не зміг пояснити в НАЗК походження 3-х мільйонів у декларації

У директора Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Олега Вівсянника знайшли в декларації недостовірну інформацію та інші помилки. Після цього з декларації за 2024 рік зникли 6 з половиною мільйона гривень. Колаж Влада Мартинчука на основі фото з фейсбук-сторінки Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення і Закарпатської митниці

В листопаді 2024 року «Четверта влада» написала про майно та доходи директора Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Олега Вівсянника. В матеріалі звернули увагу, що офіційних доходів у Олега Вівсянника та його дружини явно менше, ніж він щороку декларує у відкладеній готівці.

Національне агентство із питань запобігання корупції (НАЗК) провело після цього розслідування повну перевірку декларацій посадовця по 2022 рік включно та встановило низку порушень. Окрім помилок, які Вівсянник допустив при заповненні декларації, НАЗК знайшло недостовірні відомості на понад 3 мільйони гривень.

Звідки у Вівсянників з’явилися та куди зникли три мільйони гривень у декларації, що загрожує посадовцю та як він намагається уникнути відповідальності – розповідаємо у матеріалі.

Попередній матеріал: Звідки гроші: родина «головного медика» Рівненщини відкладає більше готівки, ніж офіційно заробляє

Заробітків менше, ніж збережень

Нагадаємо, Олег Вівсянник більше 20 років працює в Рівненській обласній державній адміністрації, а з 2020 року почав керувати: спочатку в управлінні охорони здоров’я, а з 2021 року, після перейменування,  – в Департаменті цивільного захисту та охорони здоров’я населення.

На фоні того, що СБУ викрило масштабну схему ухилення від мобілізації за участю вже ліквідованих МСЕКів Рівненщини, в листопаді 2024 року «Четверта влада» взялася перевіряти майно та доходи посадовця. Адже за своїми повноваженнями, саме керівник Департаменту мав би організовувати та координувати роботу експертних комісій області.

Ми тоді помітили, що доходи посадовця та його дружини не збігаються з кількістю готівки, яку директор Департаменту щороку декларував собі та дружині. Математично, вони офіційно заробляли менше, ніж декларували відкладеної готівки. І це попри те, що в декларанта та його дружини за останні чотири роки з’явилося нове майно, а також на їх утриманні перебували двоє дітей.

В НАЗК провели повну перевірку декларації Олега Вівсянника за 2022 рік та встановили недостовірні відомості на суму 3 мільйони гривень 15 тисяч 159 гривень.

Як ми проаналізували, ці невідповідності виникли переважно через те, що доходи сім’ї Вівсянників були меншими, ніж пан Олег декларував собі та дружині Інні збережену готівку на кінець року.

Так, за 2022 рік Олег Вівсянник написав, що має півтора мільйона гривень, 35 тисяч доларів США та 20 тисяч євро. Крім того, зазначив, що у його дружини теж лежать готівкою півтора мільйони гривень та по 20 тисяч доларів і євро.

Порівняно з 2021 роком, у Вівсянників додалось по 400 тисяч гривень та по 5 тисяч доларів (еквівалент по 140 тисяч гривень) і євро (еквівалент по 150 тисяч гривень) у кожного з подружжя. Тобто виходить, що за 2022 рік Вівсянники відклали 1 мільйон 380 тисяч гривень готівкою – порахували в НАЗК.

«Позичив» майже мільйон готівки

З пояснень Олега Вівсянника, викладених у висновку НАЗК, сукупний дохід подружжя Вивсянників за 2022 рік становив 820 тисяч 429 гривень. З них 430 тисяч гривень пішли на збільшення грошових активів. Решту 950 тисяч Вівсянники нібито позичили.

Ще раз: Вівсянник декларує, що відклав майже 1 мільйон 400 тисяч гривень за рік, коли почалось повномасштабне вторгнення. З них, пояснює, 950 тисяч він в когось позичив, щоб збільшити свою готівку.

Однак про те, що посадовець позичив 950 тисяч гривень, у декларації він не вказав, хоча був зобов’язаний це зробити, адже це і дохід, і фінансове зобов’язання. Про позику стало відомо лише тоді, коли НАЗК запитало про походження готівки у декларанта під час перевірки.

Виходячи з принципу презумпції невинуватості, НАЗК взяло до уваги інформацію про позику за 2022 рік, оскільки Вівсянник надав документи, які це підтверджують. Однак, в кого саме Вівсянник позичив ці кошти у висновку НАЗК не вказали.

Водночас, пишуть у НАЗК, документів про походження заощаджень до 2022 року Вівсянник не надав. І в НАЗК нарахували, що не підтвердженими залишаються кошти на суму 2 мільйони 965 тисяч 245 гривень.

Ще на 49 тисяч 284 гривні Вівсянник дописав зайвими на банківському рахунку. Посадовець пояснив, що просто помилився. Також майже 700 гривень були зайвими на рахунку дружини. Як пояснив пан Олег, він записував цей показник зі слів дружини.

Таким чином, недостовірні відомості в декларації Вівсянника складають 3 мільйони 15 тисяч 159 гривень. А це вже має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України. Тобто – декларування недостовірної інформації.

Як повідомила нам начальниця відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Рівненській області Марія Юстицька, за цим фактом поліція проводить досудове розслідування, тривають необхідні слідчі дії.

Якщо доведуть склад правопорушення, Вівсяннику загрожує штраф до 68 тисяч гривень, громадські роботи на строк від 150 до 240 годин або обмеження волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Що не врахували в НАЗК

У НАЗК перевіряли декларацію Олега Вівсянника за 2022 рік. Як нам пояснили в агентстві, саме цю декларацію відібрала система автоматично за першим рівнем черговості – вона набрала високий рейтинг ризику. Декларацію за 2023 рік система не відібрала, оскільки не виявила ризиків.

Нагадаємо, у декларації за 2023 рік Олег Вівсянник декларував по 2 мільйони гривень собі та окремо дружині. Також собі вписав 38 тисяч доларів США та 23 тисячі євро, а дружині – 25 тисяч доларів та 25 тисяч євро.

Таким чином, за 2023 рік, як ми порахували, Вівсянник зміг заощадити пів мільйона гривень та 6 тисяч іноземної валюти. Водночас офіційний нарахований дохід посадовця за 2023 рік склав близько 640 тисяч гривень.

Якщо вирахувати з доходу нараховані та сплачені податки, витрати на харчування, доїзд до місць роботи, утримання дітей, оплату комунальних послуг двох квартир, то відкласти готівкою понад 700 тисяч гривень з офіційних доходів Вівсянник не міг.

Дружина Вівсянника офіційно за 2023 рік заробила 300 тисяч 595 гривень. А Олег Вівсянник написав, що вона змогла зібрати за цей рік 500 тисяч гривень та 10 тисяч доларів і євро разом. Або приблизно 900 тисяч гривень, коли заробила 300 тисяч.

Крім того, у своїх підрахунках НАЗК ймовірні витрати сім’ї на проживання не враховувало. А тому недостовірні відомості Вівсянників ймовірно більші.

Готівка зникла без пояснень, як і з’явилася, – що зробив Вівсянник

Після перевірки Олег Вівсянник вніс зміни у декларацію за 2022 рік, сплюсувавши всю готівку відповідно в гривнях, доларах США та євро, як спільну сумісну власність з дружиною: 3 мільйони гривень, 55 тисяч доларів США та 40 тисяч євро. Також посадовець додав ту інформацію, якої не вистачало  або забрав зайву, на яку звернули увагу в НАЗК (про ці недоліки нижче. – Авт.).

Даних про те, в кого він позичив 950 тисяч, якими він пояснював збільшення готівки у 2022 році, Вівсянник не вказав.

Водночас, вже у декларації за 2024 рік, яку він подавав 31 березня цього року, Олег Вівсянник зменшив заощадження і свої, і дружини, залишивши 1 мільйон гривень, 15 тисяч доларів та 12 тисяч євро на двох.

Тобто, вже у декларації за 2024 рік зникли, порівняно з 2023-м роком, 3 мільйони гривень, 48 тисяч доларів США та 36 тисяч євро.

Якщо додати до 3-х мільйонів гривень еквівалент вказаних доларів та євро, то це виходить разом 6 з половиною мільйонів гривень.

В декларації за 2024 рік Вівсянник не відобразив свої можливі витрати такої кількості готівки.

Куди поділась готівка ми хотіли запитати в посадовця, однак він спочатку не відповідав на наші дзвінки та повідомлення, хоч і прочитав. А коли підняв слухавку, то послався на свою зайнятість. Дізнатися, в кого та на яких умовах пан Олег позичав майже мільйон гривень в 2022 році, щоб відкласти собі їх готівкою, не вдалося.

Якщо Олег Вівсянник захоче відповісти на наші питання – ми готові оприлюднити його відповідь.

Ми запитали в юриста Центру протидії корупції Олексія Бойка, чи не схоже, що Олег Вівсянник, забравши з декларації таку суму готівки, намагається уникнути відповідальності за статтею 366-2 Кримінального кодексу України:

– Ні, це просто не буде ще одного епізоду за 2024 рік по недостовірному декларуванню, – прокоментував Олексій Бойко.

– А чому, на Вашу думку, в НАЗК не перевіряли декларацію за 2023-й, адже ми у своїй скарзі просили її також перевіряти? – запитуємо.

– Напишіть в НАБУ (Національне антикорупційне бюро України. – Авт.) та САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура. – Авт.) про декларування недостовірних відомостей. Бо тут (у ситуації з Вівсянником. – Авт.) одне з двох: або гроші є, але вони не можуть пояснити, звідки вони – і тоді це цивільна конфіскація. Або грошей не було – і тоді це недостовірні відомості в декларації. Так і пишіть – а САП хай вирішує, що з цим робити, – порадив юрист.

Юрист ЦПК Олексій Бойко порадив написати скаргу в НАБУ або САП стосовно готівки Олега Вівсянника в декларації. Фото надане Олексієм

Інші помилки в декларації

Крім недостовірної інформації, НАЗК виявило, що Вівсянник зазначив зайві відомості або не зазначив те, що є обов’язковим. А саме:

► не вказав, що користується земельною ділянкою, площею майже 12 соток. Ця земля знаходиться біля будинку у селі Малий Олексин Шпанівської громади. Нагадаємо, дружина Вівсянника Інна, за декларацією посадовця, користується цим будинком з 2021 року. А сам Вівсянник нам пояснив, що вони з сім’єю час від часу там проживають.

Виявилось, що власник будинку Іван Лаба – троюрідний брат Вівсянника. Чоловік придбав будинок для власного проживання, але так туди і не переїхав, бо треба було робити ремонт. Вівсянники ж доглядали за будинком, зробили власними зусиллями ремонт. Олег Вівсянник пояснив, що не зазначив землю через неуважність.

Отже попри ремонтні роботи в цьому будинку та придбаній квартирі на Гайдамацькій, Вівсянники продовжували відкладати готівку більше, ніж заробляли;

► зазначив землю в селі Боремель, але на неї у Вівсянника немає жодних зареєстрованих прав. За договором оренди від 2009 року з Демидівською РДА, землю надавали строком на 10 років. НАЗК з’ясувало, що ця земля – у власності Боремельської сільської ради, будь-яких інших прав на цю землю більше не зареєстровано. Інформація про цю ділянку зникла з декларації за 2024 рік;

► зазначив неправильну дату набуття дружиною права на автомобіль «Renault Kangoo» 2006 року випуску: замість 25 квітня 2012 року вказав 31 грудня 2013 року;

► НАЗК встановило, що офіційно у Вівсянника немає ніякого патенту на фітобочку (за відомостями Українському національному офісу інтелектуальної власності). В інших джерелах це перевірити агентству не вдалося;

► помилився з назвами доходів: замість зарплати у навчальних закладах, вказував гонорари;

► не вказав отриману винагороду його донькою у розмірі 4 тисячі 926 гривень від управління освіти Рівненської міської ради та 25 з половиною тисяч гривень від благодійного фонду Українського католицького університету. Пояснив, що не знав про винагороду, а отримання виплат від благодійного фонду донька заперечує взагалі;

► не вказав свій та усіх членів сім’ї унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, а також зазначив, що у його дітей відсутні документи;

► зазначив неправильну адресу місця реєстрації свою, дружини та сина.

Дивіться також: Приховані гроші і майно ексдиректора Рівненської медичної академії


Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 50 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші для ініціативи «Рівненський дрон», яка складає FPV-дрони для рівненських бійців на передовій.

У 2024-му завдяки нашим читачам ми зібрали кошти на 20 FPV-дронів для 38-ї бригади морської піхоти і 1 дрон для 104-ї ОБр територіальної оборони; закупили 10 приладів засобів радіоелектронної розвідки «ванільний цукорок» для аеророзвідників прикордонної служби; долучилися (50 тисяч) до збору на авто для 48-ї інженерної бригади ЗСУ.

Долучайтеся, будь ласка.

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа –підтримайте «Четверту владу» 50-ма гривнями.