В.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області Андрій Троцко з дружиною Мариною. Дружина придбала житло за ціною, яка значно нижче ринкової. Колаж на основі фото з фейсбук-сторінки Марини Троцко та google.com/maps
У липні 2024 року НАБУ та САП повідомили про підозру у хабарництві колишньому виконувачу обов’язків начальника Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області Василю Гладченку.
Після розголосу «Четверта влада» вирішила дослідити біографію та статки головного податківця Рівненщини – Андрія Троцка. Він виконує обов’язки начальника Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області з травня 2023 року.
Забігаючи наперед: журналісти виявили, що дружина посадовця придбала квартиру за ціною, яка суттєво нижча ринкової. Андрій Троцко і його дружина погодилися відповісти на питання журналістки щодо доходів та майна. Відповіді – в кінці тексту.
Кар’єра податківця
В автобіографії Андрія Троцка, яку ми отримали у відповідь на наш запит, вказано, що він закінчив у 1994 році Приазовський державний технічний університет: спеціальність «Металургійні машини та обладнання», кваліфікація – інженер-механік.
У 2001 році – Донецький національний університет: спеціальність «Міжнародна економіка», кваліфікація – економіст. У 2011 році – Харківський національний університет внутрішніх справ: спеціальність «Правознавство», кваліфікація – юрист.
З вересня 1994 року по листопад 1996 року служив в органах внутрішніх справ, з січня 1997 року – на різних посадах в органах податкової міліції у Донецькій та Київській областях.
У 2020 році був начальником Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
З листопада 2021 року Андрій Троцко працював у Києві – у Бюро економічної безпеки, згідно з його декларацією. У декларації за 2021 рік вказана посада – старший детектив першого відділу детективів Управління захисту економіки у фіскальній сфері Департаменту детективів БЕБ, з 2022 року – старший аналітик, у 2023 році теж отримував там зарплату.
З 9 травня 2023 року Андрій Троцко виконує обов’язки начальника Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області.
Сім’я посадовця
Дружина Андрія Троцка Марина та дочка Анастасія. Фото зі сторінки Марини Троцко в інстаграмі
Посадовець має дружину Марину та доньку Анастасію.
Дохід дружини посадовець не декларував.
У системі «YouСontrol» є інформація, що Марина Троцко з 14 грудня 2023 року працює як приватна підприємиця і, згідно з КВЕДами, здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, надає консультації з питань оподаткування.
Донька Анастасія навчалася у Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця. Тепер вона, як вказано на її сторінці у фейсбуці, працює у мережі офтальмологічних клінік «Візіум».
19 липня 2020 року донька одружилася з колегою – лікарем Іллею Калініченком.
Після весілля дочка зникла з декларації батька.
Дохід посадовця та його сім’ї у 2023 році
У 2023 році посадовий оклад Андрія Троцка на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області складав 12 тисяч 400 гривень. В середньому він отримував 29 тисяч 789 гривень на місяць.
У Бюро економічної безпеки у Києві з січня по травень 2023 року він заробив 327 тисяч 629 гривень заробітної плати, тобто отримував по 65 тисяч 526 гривень на місяць в середньому.
Також він з 2022 року отримує пенсію. У 2023 році вона склала в середньому 30 тисяч 914 гривень на місяць.
Марина Троцко, згідно з деклараціями посадовця, з 2016 по 2023 рік ніде не працювала. Цю інформацію посадовець підтвердив і в розмові з журналісткою «Четвертої влади».
Кабінет Міністрів України у 2023 році платив Марині Троцко допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам. Загальна річна сума допомоги склала 24 тисячі гривень. Андрій Троцко теж отримав таку допомогу у розмірі 40 тисяч гривень.
Донька Анастасія до 2019 року отримувала стипендію в університеті. З 2019 року поєднувала навчання і роботу: працювала у ТОВ «Центр діагностики зору-К» у Києві.
З 2020 року доходи дочки у деклараціях Андрія Троцко не відображаються.
Рухоме майно
У лютому 2011 року Андрій Троцко придбав «Фольксваген Пассат Б6» 2010 року випуску. Вартість авто в електронній декларації не вказана.
Ілюстраційне фото «Фольксваген Пассат Б6» із сайту auto.ria
5 грудня 2019 року дружина Марина купила «Ауді А4» 2018 року за 238 тисяч 582 гривні (близько 10 тисяч доларів за курсом 2019 року). Як розповів посадовець, авто мало пошкодження через удар, його купували через аукціон у США.
Ілюстраційне фото «Ауді А4» із сайту auto.ria
Нерухомість податківця
Андрій Троцко мав квартиру у Маріуполі. Посадовець розповів «Четвертій владі», що втратив її після повномасштабного вторгнення.
З 2015 року сім’я проживала у селі Софіївській Борщагівці, що під Києвом: у квартирі, що належить Марині Денисенко.
Житловий комплекс «Волошковий», в якому купила квартиру дружина Троцка. Фото із сайту google.com/maps
Пізніше, у лютому 2021 року, дружина посадовця купила двокімнатну квартиру на майже 82 метри квадратні у цьому ж селі, у ЖК «Волошковий» на вулиці Волошковій. Обійшлося житло, за даними декларації чоловіка, у 532 тисячі гривень (це приблизно 19 тисяч доларів за середнім курсом НБУ у лютому 2021 року).
За даними сайту bild.ua, будинок, в якому Марина Троцко придбала квартиру, зданий в експлуатацію в другому кварталі 2020 року.
На сайті mykyivregion.com.ua в матеріалі про огляд новобудов столичного регіону вказано, що за даними сайту «Bild.ua» станом на 8 червня 2021 року:
за однокімнатну квартиру площею 39-45 квадратних метрів доведеться заплатити від 716 тисяч гривень, відповідно 17 тисяч 950 гривень – 22 тисячі 450 гривень за квадратний метр;
двокімнатна квартира площею 67-71 квадратних метрів коштуватиме від 1 мільйона 480 тисяч гривень, або 21 тисяча 800 гривень – 23 тисячі 500 гривень за квадратний метр;
трикімнатне помешкання, площею 83-110 квадратних метри, обійдеться від 1 мільйон 810 тисяч гривень, або 21 тисяча 650 гривень – 21 тисяча 900 гривень за квадратний метр.
Тобто, за квартиру, площею, як у Троцків, забудовник міг просити близько 65 тисяч доларів США. Тут посилання на сайт ЖК«Волошковий».
Житловий комплекс «Волошковий» – проєкт приватного забудовника Сергія Федоренка, представлений у вигляді клубної забудови будинками на 3-5 поверхів.
Ми намагалися зв’язатися із забудовником Сергієм Федоренком аби вияснити, чи реально було купити двохкімнатну квартиру у ЖК «Волошковий» без ремонту за 19 тисяч доларів у 2021 році, але абонент був поза зоною досяжності.
Ми пошукали оголошення про можливий продаж квартир в цьому будинку і знайшли, що за двокімнатну квартиру меншої площі в стані після будівельників зараз просять 77 тисяч доларів США.
На сайті продажу квартир flatfy.ua ціна квартири меншої площі у ЖК «Волошковий» сьогодні складає близько 70 тисяч доларів.
Як вдалось сім’ї Троцків придбати квартиру за 19 тисяч доларів – читайте пояснення посадовця та його дружини вкінці тексту.
У Рівному Андрій Троцко проживає з грудня 2023 року у квартирі Якубець Марії (за словами посадовця, орендує цю квартиру) і користується машиною дружини – «Audi A4» 2018 року.
Грошові активи
У подружжя Троцків у 2021 році суттєво збільшилася кількість готівкових коштів.
У 2020 році готівкою у посадовця було 6 тисяч доларів та 15 тисяч 600 гривень, у Марини Троцко – 4 тисячі доларів.
У лютому 2021 року Троцко отримав 311 тисяч гривень (приблизно 11 тисяч 500 доларів за курсом 2021 року) від продажу свого «Фольксвагена Пассата Б6».
Того ж року дружина отримала від батька Віктора Миколайовича Коткова грошовий подарунок – 1 мільйон 793 тисячі гривень (приблизно 64 тисячі доларів за курсом січня 2021 року).
Марина та Андрій Троцки з донькою. Фото з фейсбук-сторінки Марини Троцко, де вона також лишила і дівоче прізвище – Коткова
У фейсбуці Марина пише, що родом із Мар’їнки Донецької обл. А єдиний Котков Віктор Миколайович із Мар’їнки, якого нам вдалося знайти, народився у 1939 році.
У 2021 році кількість валютних готівкових заощаджень у подружжя зростає: 49 тисяч доларів у дружини посадовця залишається після купівлі квартири, 17 тисяч доларів – у самого Андрія Троцка.
У 2022 році у дружини так і залишається 49 тисяч доларів, а в Андрія Троцка збільшилася сума до 19 тисяч 500 доларів.
У 2023 році в Андрія Троцка вже 20 тисяч 200 доларів, у дружини так і є 49 тисяч доларів.
«Працював все життя. Вирощували свиней»
Журналістка зателефонувала головному податківцю Рівненщини, щоб поставити запитання, які виникли під час вивчення його декларацій та автобіографії.
– У 2021 році ваша дружина отримала подарунок грошовий від батька. Звідки у нього такі заощадження?
– Я не можу відповідати за батька дружини, але він працював все життя, аж до 70 років, отримував пенсію-регрес (грошова компенсація, яка виплачується роботодавцем працівникові за втрачене під час трудової діяльності з причин, безпосередньо пов’язаних із цією діяльністю, здоров’я. – Авт.). Наскільки я знаю, вони жили у Мар’янці. З дружиною тримали господарство, вирощували свиней ще з радянських часів, займалися сільським господарством.
– А ви можете сказати, чим саме він займався у Мар’янці?
– Він працював на шахті, потім отримав інвалідність, отримав пенсію регрес. Потім працював (можливо, я помилюсь) на донецькому теплопостачальному підприємстві – якимось з керівників.
– Він лишається у Мар’янці?
– Ні, на неокупованій частині України.
– Ви купили квартиру у новобудові біля будинку, де ви раніше орендували квартиру.
– Не я купив, дружина купувала.
– Там досить низька вартість цієї квартири – близько 19 тисяч доларів. У Києві таких цін немає. Як вам вдалося купити так дешево?
– Я не купував. Займалася дружина, я на той момент був у Маріуполі і працював. Вона займалася, і гроші її, які подарував батько. Я не можу коментувати це питання. Я не займався абсолютно цим.
– Також хочу запитати: у деклараціях ви відображали дані про дочку, поки вона навчалася, потім вона одружилася і проживає?..
– Окремо.
– Тому ви не декларуєте її доходи, правильно?
– Так, вона повнолітня, одружена, в неї своя сім’я, окреме життя.
– Ви зараз живете на два міста: Рівне та Київ?
– Ну, як живу? На вихідні їжджу додому, до Києва.
«Не змогла нормальну роботу знайти»
Ми також зателефонували дружині Андрія Троцка Марині.
– 14 грудня 2023-го ви відкрили ФОПа і надаєте у Києві послуги у сфері бухгалтерського обліку та аудиту. Це так?
– Так, так.
– До того ви не працювали? У декларація вашого чоловіка з 2016 року нема даних про ваш дохід.
– Я не працювала. Працювала до того там, звісно. У мене теж був ФОП, потім я працювала у торгівлі, потім вже звільнилася. Ну, не змогла нормальну роботу знайти. Вік у мене вже такий, знаєте, не дуже хочуть брати. А на таку якусь – продавцем йти або прибиральницею – у мене не було бажання. Тому так сталося, а потім ці переїзди, війна, нема Маріуполя, розумієте.
– У 2021 році ви придбали квартиру у Софіївській Борщагівці.
– Тато мені гроші подарував.
– Але там ціна не відповідає реальній вартості – близько 233 доларів за квадрат.
– Так, дуже дешево.
– А як вам так вдалося придбати?
– Ну, по-перше, ми шукали квартиру, щоб вигідно купити, бо у нас не було стільки грошей, щоб придбати за ринкову ціну. Тому ми шукали… Сусіди знали, тому що ми винаймали квартиру тут давно. Чоловік працював у Києві з 2015 року.
– Це сусідні будинки?
– Це навпроти від того будинку, де винаймали. А цей будинок будували, і потім мені знайома, яка знала там людей, сказала, що продають, що їм потрібно терміново гроші – геть сьогодні. І ми купили цю квартиру. Вона не могла її так продати, бо вона велика, там приблизно 82 квадрати у нас. Вона її не змогла за ринковою ціною продати. Хотіла, продавала-продавала, а потім, я не знаю, що там у цих людей сталося – терміново треба було продати, і я дійсно в той же день купила.
– А Ваш батько зараз проживає в якому місті?
– Він у мене. У квартирі, яку ми планували дитині.
– Чим він займався раніше, щоб зібрати таку суму коштів, щоб вам подарувати?
– Я народилась у місті Мар’янці, у славнозвісному. У нас свій будинок, дуже великий город. Батьки тримали поросят четверо, корову, бика, кури, гуси, качки. У мене не було поняття літніх канікул. Ми всі цим займалися. Три городи було.
Окрім усього, був ще на дачі город. І від колгоспу, де мама працювала, теж давали наділи, там ми садили соняшник. От цей соняшник потім обробляли, відрізали головки, забивали, потім просіювали, а потім везли на олійницю. А потім бабуся і я на ринку продавали.
Тато ще тримав пасіку, качали мед, їздили на ту пасіку всі. Фредки ще тримали батьки. Фредки мають таке напівцінне хутро, воно зовсім таке… трошки дешеве. Але купу тримали цих фредок. З них шили шапки.
Не було поняття, що таке відпочинок. Коли тато приїздив з роботи, він ніколи не йшов вечеряти. Він завжди більше зробить. А вже коли темнішало, тоді вже сідали ми і вечеряли. Не було вихідних. Мама працювала в колгоспі, була бригадиром комплексної бригади. У неї взагалі не було вихідних і не було відпусток.
– Ваш чоловік казав, що тато був шахтарем і отримав інвалідність.
– Так, так, він отримав інвалідність. Він працював у шахті, у нього підземний стаж. Ну, хороша пенсія. Він отримав тоді, потрапив у ДТП – і групу так отримав, і не міг вже працювати шахтарем, і пішов у будівельну комплексну бригаду, так вона називалась. І він починав теслярем і доріс до начальника цієї дільниці, потім вже пішов на пенсію – у 75 років. Розумієте? 75 років! Він отримував пенсію і заробітну плату, і регрес, у нього була ця інвалідність. Все життя впахували.
– Він 39-го року народження, правильно я розумію?
– 39-го року, так. Для нього це було, ну, принципово – купити мені житло. Коли я тільки одружувалася, не було можливості. У нас таке: вони збирали, все відкладали. А ось уже у 21-му році він мені ці гроші подарував, ми купили цю квартиру. Єдине, нам зараз по 53 роки з чоловіком. Дивіться, у нас єдина квартира лишилася, що у Маріуполі. Вона була більше батьків.
А я просто знаю людей, у яких по 6 мільйонів доларів і літаки свої. Ви до мене причепилися. Ви мені вибачте, ну, скільки ж можна. Я не думаю, що ви будете йому телефонувати. Йому вже 85 років. Він вже дуже погано чує. Ну, я не знаю, як він там. Хоча він у своєму розумі, але дуже погано чує. Це у нас одна квартира і все. Більш нічого немає.
От дивіться: чоловік, який все життя працював, і у 85 років у нього нічого не залишилося. Нічого. Автівку ми купили з Америки вдарену, попередню продали. І оце батьки дали, і ми у 50 років, слава Богу, купили квартиру за все життя.
Нагадуємо, у січні 2022 році звільнили очільника Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області Віталія Чуя. Він поніс персональну відповідальність за свого працівника, якого спіймали з 25 тисячами гривень хабаря. Відтоді і до травня 2023-го виконував обов’язки начальника обласного управління ДПС заступник – Владислав Грабовий, який звільнився 21 серпня 2023 року.
Ексректор Рівненської медакадемії Ростислав Сабадишин (у центрі), його дружина Оксана Сабадишина та син Віталій Сабадишин. Позаду готельний комплекс «Emerald House Apartments». Колаж Влада Мартинчука, на основі фото, відео скриншотів із фейсбук-сторінок Оксани Сабадишиної, Віталія Сабадишина та сайту готелю «Emerald House Apartments»
Ще директором Рівненського медичного коледжу Ростислав Сабадишин, якого недавно звільнили з посади ректора медакадемії, купив у Карпатах земельну ділянку та почав будувати там два будинки. Один із них буцімто досі недобудований. Принаймні так написано в останній декларації Сабадишина за 2024 рік. Але насправді, як з’ясувала «Четверта влада», там вже готельний комплекс «Emerald House Apartments».
Офіційно займається бізнесом у Карпатах дружина ексректора Оксана Сабадишина, яка двадцять років працює медичною директоркою «чорнобильської» лікарні у Рівному. І у її декларації також є майно, яке не здатні покрити офіційні доходи. Як пояснили свої статки Сабадишини, читайте у розслідуванні «Четвертої влади».
Його дружина Оксана Сабадишина із 2005 року – медична директорка Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення.
Нещодавно Оксану Сабадишину призначили адміністраторкою експертної комісії при «чорнобильській» лікарні, що працюватиме замість ліквідованої наприкінці 2024-го МСЕК.
У Ростислава та Оксани Сабадишиної є два сини – Віталій та Руслан.
Віталій вивчав програмування у Тернопільському національному економічному університеті (принаймні, так він пише на своїй фейсбук-сторінці) і, за словами Оксани Сабадишиної, він програміст.
Руслан, за даними із соцмереж, живе у Польщі і працює аналітиком з оцінки програм протидії відмиванню коштів та санкцій, а також займається внутрішнім аудитом у банку «ING Bank».
Руслан Сабадишин. Фото з фейсбук-сторінки Руслана Сабадишина, серпень 2017 року
Руслан у соцмережах писав, що начебто приїжджав в Україну після початку повномасштабного вторгнення. Виїхав з України назад у Польщу (як саме – невідомо), бо, мовляв, «з таким рівнем корупції навіть перемога у війні нічого не змінить».
Руслан також писав, що Україну не можна приймати у Євросоюз і що «при нинішньому уряді України (…) вкладені гроші будуть вкрадені, а яхти куплені для бандитів і політиків».
В Україні на нього не зареєстроване жодне майно.
Нерухомість та карпатський бізнес
У своїх електронних деклараціях Ростислав Сабадишин вказував, що у нього є 15 соток у туристичному Микуличині на Івано-Франківщині. Це село – поблизу Яремча та Буковеля. Пише, що купив ділянку у 2009-му за 90 тисяч гривень. І що на ній розташовані два його житлові будинки.
Один – на 132 квадратні метри, який коштував 77 з половиною тисяч гривень. Сабадишин декларує, що цей будинок у його власності із 2009 року. У Держреєстрі нерухомості вказано, що будинок із такою квадратурою у власності Сабадишина із 2014-го.
Другий будинок, вказаний в декларації, – площею 114 квадратних метрів, у власності із 2016 року. Ростислав Сабадишин пише, що це «об’єкт незавершеного будівництва», який «не прийнятий в експлуатацію». Тому право власності на цей будинок досі не зареєстроване.
Згідно ж з інформацією із реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності Сабадишина на цій ділянці є ще половина будинку на 49 квадратів – із 2014 року. Це він не декларує у жодній зі своїх декларацій.
Ростислав Сабадишин прочитав запитання журналістки «Четвертої влади» у вайбері та телеграмі про це, але не відповів.
Оксана Сабадишина каже, що вони мають у Микуличині два будинки. Той, що на 132 метри квадратні, за її словами, – старий, який вони переробили. А той, що за декларацією на 114 квадратних метрів і недобудований, начебто побудували навпіл зі своїм товаришем, але «його половину з часом викупили». Хто цей товариш, Оксана Сабадишина відповісти відмовилася.
Юрист ГО «Центр протидії корупції» Олексій Бойко, до якого ми звернулися за консультацією, каже: якщо в електронній декларації немає будинку, який є у реєстрі нерухомості, то це – два різні будинки.
– Він не зазначив оцю маленьку хатку на 49 квадратів – хай пояснить Національному агентству з протидії корупції чому. Це у будь-якому випадку недостовірні дані, – каже Бойко.
«Четверта влада» з’ясувала, що за адресою будинків Ростислава Сабадишина – на вулиці Підстрім, 12 – розташований готель «Emerald House Apartments».
На фото, які ми знайшли на інстаграм-сторінці цього готелю, ми не побачили жодних недобудованих будинків. А от будівель там не дві, а сім.
Фото з інстаграм-сторінки «Emerald House»., опубліковане у вересні 2023 року
У додатку «Гетконтакт» номер мобільного телефону Ростислава Сабадишина, зокрема, підписали як «Ростислав Емеральд Хаус», «Ростислав Микуличин Емеральд Хозяин», «Ростислав Микуличин Монако», «Сабадишин Ростислав Олексійович Микуличин», «Ростислав База Рівв Микуличин», «Емеральд Хаус», «Ростислав Emerald».
Подібні підписи – і за номером Оксани Сабадишиної.
Ми з’ясували, що саме дружина Сабадишина офіційно займається готельним бізнесом. Вона зареєструвала ФОП на Підстрімі, 12Б у Микуличині – за цією адресою розташований будинок сина Сабадишиних – Віталія.
На своїй фейсбук-сторінці вона регулярно публікує дописи про те, що у готелі «Emerald House Apartments» здають номери.
Скриншот допису на фейсбук-сторінці Оксани Сабадишиної
Вперше Ростислав Сабадишин задекларував доходи дружини від підприємницької діяльності у 2022 році – 78 з половиною тисяч гривень. У наступному, 2023-му, – майже 129 тисяч гривень, у 2024-му – 197 тисяч гривень. Це до відрахування податків.
За інформацією із сайту готелю, найдешевший одномісний номер там коштує 990 гривень за добу. Найдорожчий – 1990 гривень.
Фото номерів
Проживання в одному із двох котеджів коштує 2 тисячі 790 гривень за добу. В іншому – 3 тисячі 190 гривень.
Окрім цього, готель заробляє й на інших послугах: сауна тут коштує 300 гривень за годину. Масаж – 200 гривень за годину з людини.
Фото сауни
Здають Сабадишини і конференц-залу на 60 квадратних метрів, яка може вмістити до пів сотні людей. Вартість оренди на сайті не вказують. По телефону нам повідомили, що це 500 гривень за добу.
Конференц-зала, фото із сайту готелю «Emerald House Apartments»
Доходи Оксани Сабадишиної, ймовірно, занижені, каже юрист ГО «Центр протидії корупції» Олексій Бойко:
– Заїжджаючи у готель, хтось розраховується карткою, хтось розраховується готівкою. І те, що готівкою, можуть просто не відображати. І оці цифри, що задекларували, – це те, що пішло на рахунок. І з цього платять 5% податку. Більш за все, готівку приховують, не відображають у звітності, в касу не вносять, на рахунок не вносять. Можливо, бізнес іде погано. Але це буде зрозуміло з їхніх виписок по картках, коли візьмуть рух коштів.
– Тому вона як ФОП 129 тисяч, може, й заробила. Але якщо в неї на особистій картці, наприклад, оборот буде 1 мільйон 200 тисяч, то звідки цей мільйон взявся? Але це має бути підтверджено відповідними органами. Це все – підстава на повну перевірку декларацій.
«Оплата можлива готівкою і з переказом на картку. Ну, але краще готівкою», – відповіла працівниця «Emerald House Apartments».
На запитання, чи дадуть фіскальний чек чи рахунок-фактуру, якщо фірма розрахується безготівково, працівниця готелю відповісти одразу не змогла. Сказала, що має уточнити цю інформацію. Через кілька годин відповіла, що зможуть видати рахунок – «щось типу фіскального чеку».
«Четвертій владі» Оксана Сабадишина каже, що інформація про готель – «непідтверджена».
Оксана Сабадишина, фото із фейсбук-сторінки Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, 2024 рік
– Боженьку, я вас прошу, який там готель? Це два будинки, які ми колись побудували, бо ми дуже любимо кататися на лижах. Це зелений туризм. Для того, щоб я могла якось вижити і заробляти. Ви знаєте, яка ситуація в країні, важко. Я оформила ФОП для того, щоб ці два будинки здавати. Щоб було законно. Я плачу податки, у мене є найманий працівник, я там працюю. Ті два будинки – це ніщо для того, щоб з них робити готель. Там нема готелю. Поїдьте, пофотографуйте, побачите.
Ось рекламне відео цих «двох будинків» з «одним найманим працівником».
Ми з’ясували, що син Ростислава та Оксани Сабадишиних Віталій також займається готельним бізнесом. Свого ФОПа Сабадишин-молодший зареєстрував за адресою гуртожитка №2 Рівненської медакадемії. Хоча, за даними із електронних декларацій Ростислава Сабадишина, Віталій мав частку квартири у Тернополі.
У цьому гуртожитку Рівненської медакадемії Віталій Сабадишин зареєстрував свій готельний бізнес, який знаходиться в Микуличині на Івано-Франківщині. Скриншот із гуглмепс
З одного боку, фізичну особу-підприємця реєструють за місцем проживання чи реєстрації і порушення тут може не бути, каже юрист із ГО «Центр протидії корупції» Олексій Бойко. А з іншого, юрист не відкидає, що це могла бути спроба ректора приховати майно сина, прописавши його у гуртожитку.
За даними Держгеокадастру, Віталій Сабадишин має дві земельні ділянки по сусідству із батьком.
З Держреєстру нерухомості, 17 соток у Микуличині Віталію Сабадишину подарували у 2012-му, коли йому було 22 роки. Проте право власності на цю землю Віталій оформив на два роки пізніше – у 2014-му. Інші 4 сотки Віталій Сабадишин купував сам у 2016 році, коли йому було 25.
Земельні ділянки Ростислава та Віталія Сабадишиних. Скриншот kadastr.live
На цих ділянках – три будинки. Їхня площа – 116, 186 та 270 квадратних метри. Право власності на них Віталій Сабадишин зареєстрував у 2018, 2019 та 2021 роках.
Загалом на ділянках сина і батька за документами – п’ять будинків, що у їхній власності. Але фактично будівель – сім.
Будинки, які із зеленими дахами, розміщені на земельних ділянках, які належать Ростиславу та Віталію Сабадишиним. Фото із сайту hotelmix.com.ua
Віталій Сабадишин розмову із журналісткою почав із лайки, не давши можливості навіть озвучити запитання:
– Пішла нафіг. Я зі своїм батьком не спілкуюся вже два роки. Звідки у вас мій мобільний номер? Мені подати на вас у суд, що ви подзвонили мені? Ви мені зараз телефонуєте, ви маєте мій мобільний номер. Чому?
Віталій Сабадишин. Фото із фейсбук-сторінки Віталія Сабадишина, 2018 рік
Спроби пояснити щось Сабадишин-молодший не слухав і лише допитувався, де журналістка взяла його номер.
– Пішла на..уй, – так закінчив розмову син ексректора Рівненської медакадемії з журналісткою.
Юрист ГО «Центр протидії корупції» Олексій Бойко каже, Національне агентство із питань запобігання корупції мало б перевірити електронні декларації Ростислава Сабадишина:
– Хай він надасть пояснення компетентним органам. Наприклад, яка організаційно-правова форма в готелю. Якщо майно використовується як один комплекс цілісно-майновий, то тоді він мав би декларувати сина, бо у них спільні права та обов’язки.
Майно на Хмельниччині, у Рівному та Тернополі
У селі Закружцях на Хмельниччині Ростислав Сабадишин має будинок, площею 97 метрів квадратних. Він йому перейшов у спадок від батька у 2015 році. У сусідньому селі Михнів у його власності із 2014 року три з половиною гектари землі. Її сукупна вартість, зазначає Сабадишин у декларації, – 170 тисяч гривень.
У Рівному Ростислав Сабадишин – у районі Пивзаводу – декларує 7 соток землі та недобудований будинок, площею 236 квадратних метрів. Земля у власності Сабадишина опинилася наприкінці 2013-го. Будинок – із 2016-го.
Ще у 2023-му Ростислав Сабадишин був одним зі співвласників квартири на 98 квадратів у Тернополі. Йому належало 33%. Ще 33% було у власності дружини Оксани, 34% – у сина Віталія. Цю квартиру Сабадишини придбали наприкінці квітня 1998 року, за кілька місяців до переїзду у Рівне.
Якщо вірити електронній декларації Ростислава Сабадишина «перед звільненням», ця квартира була у їхній власності щонайменше до 14 січня 2025-го. Але за інформацією з держреєстру нерухомості, яку «Четверта влада» отримала 28 січня 2025-го, цієї квартири у Сабадишиних уже не було.
Оксана Сабадишина із 2016 року мала будинок у Рівному на 135 квадратів. Але він у декларації вказаний як «незавершене будівництво» і не введений в експлуатацію.
Крім цього, вона також була власницею трьох земельних ділянок у Рівному: 6 соток придбала у 2004-му за 25 тисяч гривень, а у 2008-му – 11 соток за 144 тисячі і 8 з половиною соток за 112 тисяч гривень.
Згідно з інформацією із Держреєстру речових прав на нерухоме майно станом на кінець січня 2025 року, в Оксани Сабадишиної немає жодної нерухомості.
«Четвертій владі» Оксана Сабадишина розповіла:
– Ми купували будинок, він не завершений. Купували мамі, вона мала там жити. І дві ділянки. Це все було за мамині кошти. Вона тоді жила в Америці. На ділянках нічого немає, крім будинку. Ніхто там не жив, необжита ділянка. Бур’яни.
Будиночок в Алушті
Згідно із архівним записом у Держреєстрі прав на нерухоме майно, у 2005 році Сабадишину Ростиславу Олексійовичу подарували будинок в Алушті, що у Криму. Житлова площа (не загальна) – 36 квадратних метри. У реєстрі зазначено, що вартість цієї нерухомості становила майже 30 тисяч гривень.
Ми запитали у Ростислава Сабадишина, чи це його був будинок та хто його подарував. Проте він не відповів.
Транспорт
До 2022 року у Ростислава Сабадишина була «Toyota Avalon» 2008 року випуску, яку він придбав тоді ж, у 2008-му. Сабадишин у декларації вказав, що не знає вартості авто.
Toyota Avalon 2008 року випуску. Ілюстраційне фото із сайту auto.ria
У 2025-му за подібне вживане авто на сайті продажу автомобілів в середньому просять більше 9 тисяч доларів.
Офіційно у власності Сабадишина авто нині немає. Проте у застосунку «Getcontact» його кілька разів підписали як «Ростислав Лексус», «Клієнт Лексус Олексійович», «Лексус твердий віск», «Клієнт Лексус Ростислав Олексійович», «Лєксус віск».
Оксана Сабадишина декларує «Mersedes-Benz GLK-220 CDI 4 Matic» 2015 року випуску. Цей автомобіль вона придбала у жовтні 2016 року за 761 тисячу гривень. За тодішнім курсом це приблизно 29 тисяч 350 доларів.
Mersedes-Benz GLK-220 CDI 4 Matic 2015 року випуску. Фото із сайту auto.ria
Щоб дозволити собі цю покупку, Оксана Сабадишина мала б витратити всі свої тодішні офіційні заощадження. А це 27 тисяч 956 доларів. Проте у наступному після покупки році рівень її заощадженнь суттєво не змінився.
Задекларованої заробітної плати Сабадишиної також не вистачило б, щоб купити цю автівку. На той момент, як і за 10 років до цього, Оксана Сабадишина працювала медичною директоркою у Рівненському обласному спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення («чорнобильській лікарні»). І за увесь 2016 рік заробила 101 тисячу гривень до відрахування податків.
Доходи та заощадження Сабадишиних
Ростислав Сабадишин після звільнення розповідав, що до переїзду у Рівне у 1998 році був небідним, бо працював «на серйозній посаді», але не уточнює, на якій.
За даними з його електронних декларацій, найбільше Сабадишин заробив у 2019 році – 908 тисяч 111 гривень. Тобто понад 75 з половиною тисяч гривень на місяць (до вирахування податків).
У 2023-му Сабадишин декларував 671 тисячу гривень зарплати. Це майже 56 тисяч гривень на місяць. У 2024-му він отримував у медакадемії трохи більше 64 тисяч на місяць до відрахування податків.
Із додаткових доходів – професорство на кафедрі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Там Сабадишин із 2016-го по 2020-й заробляв в середньому до 20 тисяч гривень на рік.
Отримує також дохід, здаючи хмельницькому ТОВ «Укрелітагро» в оренду землю у Закружцях на Хмельниччині. У 2023 та у 2024 роках він отримав за це по 24 тисячі 462 гривні.
У 2018-му році «Четверта влада» надсилала запит, щоб дізнатися, скільки Ростислав Сабадишин заробляв у медколеджі із 1998-го і поки не впровадили електронне декларування. Проте інформацію про це приховали.
Вперше заощадження у готівці Сабадишин задекларував у 2021-му – 1 тисячу доларів. Ця сума в його електронних деклараціях не змінювалася до 2023 року. У 2024-му Сабадишин декларує, що вже не має готівки.
Щодо рахунків у банках, то сума у євро останні п’ять років (до 2023-го) не змінювалася і становила 618 євро. У 2024-му євро стало менше – 392. Доларів у 2024-му було 6 тисяч 909 (на дві тисячі менше, ніж у 2023-му), гривень – понад 34 з половиною тисячі (майже на три тисячі більше у порівнянні із 2023 роком).
Оксана Сабадишина готівки не декларує. За останні п’ять років кількість доларів на її банківському рахунку майже не змінилася – трохи більше 20 тисяч. У 2024-му вона мала у банку 9 з половиною тисяч гривень (у 2023 році – 35 з половиною тисяч). У 2023-му брала 180 тисяч гривень кредиту.
Бізнес без офіційних заробітків: клініка, мінеральна вода
Із 2007-го директор медколеджу Ростислав Сабадишин паралельно керував приватним підприємством «Приватна клініка професора Сабадишина», яке в основному торгувало в роздріб фармацевтичними товарами. У 2014-му діяльність клініка припинила.
«Четверта влада» з’ясувала, що клініка була зареєстрована у Рівному за адресою гуртожитку №1 медколеджу.
У цьому гуртожитку медколеджу, який знаходиться на перехресті вулиць Степана Бандери та Княгині Ольги, була зареєстрована приватна клініка Ростислава Сабадишина
Юрист ГО «Центр протидії корупції» Олексій Бойко каже: якби клініка працювала досі, то це було би порушення. Але у березні 2014-го, коли клінку закривали, ще не вступив у дію Закон України «Про запобігання корупції».
– Напевно, коли закон ухвалили, її і закрили, – каже Бойко. – Бо коли його компанія приходить укладати договір оренди з навчальним закладом, яким він же й керує, – тут навіть не потенційний, а прямий конфлікт інтересів. З одного боку, він як підприємець був зацікавлений, щоб його клініка дешевше орендувала приміщення гуртожитку. А представляючи навчальний заклад як керівник, він мав би бути зацікавлений дорожче здати. І от виникає прямий конфлікт.
Із 1998 року і досі Сабадишин – співвласник ТОВ «Аква», яке у селі Шаяні Хустського району на Закарпатті. Йому належить 50%. Це 750 тисяч гривень від загального статутного капіталу. Підприємство займається, зокрема, виробництвом мінеральних вод, розлитих у пляшки.
Ця фірма у 2002 році відкрила філію у селі Городку на Львівщині.
Ще у 2018 році «Четверта влада» намагалася з’ясувати у Ростислава Сабадишина, чому у деклараціях немає інформації про доходи від цього бізнесу. Але замість нього це прокоментувалаюристка медколеджу Наталія Карпюк. Вона сказала, що «свої статки директор нажив чесним шляхом, а підприємство і справді збиткове».
«Збиткове» підприємство, нагадаємо, продовжує працювати уже 26 років. За даними з порталу «YouControl», торік воно отримало трохи більше 1 мільйона гривень доходу, у 2023-му – менше 300 тисяч.
Юрист Олексій Бойко каже: офіційно Сабадишин може дійсно не отримувати доходу від товариства:
– Він – співзасновник. Формально – не власник майна фірми і не розпоряджається рахунками. Може, реально він це і робить, але юридично це відокремлено. Є для цього директор і головний бухгалтер. І якщо не ухвалювали, наприклад, загальними зборами рішення про виплату дивідендів, то юридично все правильно: корпоративні права зазначив, а дохід, ну, не отримує. Якби дивіденди виплачували, це бачила би податкова. Фірма для себе, може, щось і заробляє. Але, наприклад, ухвалила рішення на зборах засновників, що всі гроші вкладає у розвиток.
Ми проаналізували дані аналітичної платформи «YouControl» щодо цього підприємства і з’ясували, що витрати товариства перевищували його доходи.
Зокрема, більшість йшло на «інші операційні витрати».
Аудиторка Ольга Красовська, до якої «Четверта влада» звернулася за фаховим коментарем, каже, що це може бути одна зі схем мінімізації прибутків. Але це тільки якщо вони в принципі є. Бо, каже Красовська, загальнодоступної фінансової звітності для цього недостатньо:
– Заплатили, наприклад, комусь за проведення корпоративного заходу чи тімбілдінгу космічні гроші. Але водночас ці схеми законні. Бо ніхто не може диктувати бізнесу, які витрати їм потрібні. Єдині, перед ким буде звітувати виконавчий директор, – це власники.
Юрист ГО «Центр протидії корупції» Олексій Бойко пояснює, чому власникам компаній вигідно не показувати реальні прибутки:
– Просто використати кошти без якогось конкретного призначення товариство не може. Шукають якихось контрагентів, якусь «ліву» фірму або ще якусь таку схему, щоб готівку отримувати. Наприклад, платять за якісь неіснуючі послуги. А ТОВка чи ФОП, яким заплатили, принесуть потім ті гроші назад, відмінусують від них 10-15% відсотків собі, щоб тихенько мовчати. Але це ми можемо лише припускати.
І Олексій Бойко, й Ольга Красовська кажуть: встановити, чи не було схем, може слідство та детальний аналіз усієї звітності підприємства.
Неприбутковий бізнес дружини
Ще у 1997 році Оксана Сабадишина стала однією із засновниць тернопільського ТОВ «Агропродуктпостач». Вона ж – його керівниця. Із 2016-го діяльність товариства у стані припинення. Тож доходи від діяльності цієї фірми Оксана Сабадишина не декларує. А «Четвертій владі» каже таке:
– Боже, та я не помню, якої фірми (де вона вказана керівницею. – Авт.) і де ви її взяли. Не знаю, про що ви говорите. Може, колись і була в ті часи, коли ми з чоловіком починали якось виживати у 90-ті. Я вже не пам’ятаю, що там було, є вона чи нема. Що, вона працює? Ні. Там по нулях. Там вже давно нічого нема. Я вже й забула.
За інформацією аналітичної платформи «YouControl», іншим співвласником фірми до 2012 року був двоюрідний брат Ростислава Сабадишина – Вадим Сабадишин. Він розповів «Четвертій владі», що фірма була прибутковою приблизно до 2004-го року і що, зокрема, експортувала агропродукти у Німеччину.
Дід-сенатор з Америки
Як ми вже згадували, Ростислав Сабадишин не відповів на запитання «Четвертої влади» щодо свого майна та грошей на нього.
Його дружина Оксана Сабадишина каже, що її майно і майно її чоловіка – це допомога багатих родичів зі США.
Фото із фейсбук-сторінки Оксани Сабадишиної
– Мій дід і бабця поховані в Америці, у штаті Нью-Йорк. У 1939 році він втікав від радянської влади туди. Він був дуже видатною людиною в Америці. У мене є його фотографії із Рейганом-старшим, він був сенатором. Моя мама провела в Америці 15 років. Невже ви думаєте, що мій рідний дід, який проживав в Америці, і моя мама, яка там була 15 років, нам не допомагали?
– Зарплата моєї мами стартувала від 5 тисяч доларів на місяць. Порахуйте, будь ласка, скільки це тоді вийшло за 15 років? Ці кошти приходили нам офіційно на банківський рахунок, ми їх офіційно знімали. І я вас дуже прошу, не ставте, будь ласка, нам таких дурних запитань. Ви шукаєте гамно. Ви не аналізуєте майно. Ви гамно аналізуєте.
Ростислав Сабадишин після тритижневої мовчанки написав у вайбер журналістці «Четвертої влади» таке.
– Дуже дякую. У майбутньому при зустрічі обговоримо правду і неправду. Я зараз не працюю, маю вільний час і бажаю допрацювати книгу, назва якої – «Проклята журналістика», робота над якою забере у мене багато часу і мого особистого життя. Ще раз дякую за турботу в моєму житті.
Ростислав Сабадишин не захотів пояснити журналістці походження своїх статків та статків своєї родини. Скриншот з відео із фейсбук-сторінки Оксани Сабадишиної
На запитання, коли він готовий зустрітися, Ростислав Сабадишин не відповів.
Юрист Олексій Бойко каже, якщо за справу візьметься НАЗК, то Сабадишини мають підтвердити документами, що перекази від родичів в США дійсно були.
Олексій Бойко каже, походження своїх статків Сабадишині мають довести, інакше їм загрожує, як мінімум, цивільна конфіскація. Фото надав Олексій Бойко
– А якщо ці надсилання ще потрапляють на період декларування, то вони мали бути відображені в електронній декларації. Відповідальність залежатиме від того, що виявить НАЗК. Є дві основні відповідальності: за декларування недостовірних відомостей та за непідтверджені, необґрунтовані активи, тобто коли не можна пояснити, звідки взялося те чи інше майно.
Якщо вартість такого майна від одного мільйона до 10 мільйонів гривень – це вже йде більше у русло цивільної конфіскації. Ніхто з сім’ї не може пояснити, звідки в них гроші, то майно стягується в дохід держави.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші для ініціативи «Рівненський дрон», яка складає FPV-дрони для рівненських бійців на передовій.
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 50 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
