В.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області Андрій Троцко з дружиною Мариною. Дружина придбала житло за ціною, яка значно нижче ринкової. Колаж на основі фото з фейсбук-сторінки Марини Троцко та google.com/maps
У липні 2024 року НАБУ та САП повідомили про підозру у хабарництві колишньому виконувачу обов’язків начальника Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області Василю Гладченку.
Після розголосу «Четверта влада» вирішила дослідити біографію та статки головного податківця Рівненщини – Андрія Троцка. Він виконує обов’язки начальника Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області з травня 2023 року.
Забігаючи наперед: журналісти виявили, що дружина посадовця придбала квартиру за ціною, яка суттєво нижча ринкової. Андрій Троцко і його дружина погодилися відповісти на питання журналістки щодо доходів та майна. Відповіді – в кінці тексту.
Кар’єра податківця
В автобіографії Андрія Троцка, яку ми отримали у відповідь на наш запит, вказано, що він закінчив у 1994 році Приазовський державний технічний університет: спеціальність «Металургійні машини та обладнання», кваліфікація – інженер-механік.
У 2001 році – Донецький національний університет: спеціальність «Міжнародна економіка», кваліфікація – економіст. У 2011 році – Харківський національний університет внутрішніх справ: спеціальність «Правознавство», кваліфікація – юрист.
З вересня 1994 року по листопад 1996 року служив в органах внутрішніх справ, з січня 1997 року – на різних посадах в органах податкової міліції у Донецькій та Київській областях.
У 2020 році був начальником Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
З листопада 2021 року Андрій Троцко працював у Києві – у Бюро економічної безпеки, згідно з його декларацією. У декларації за 2021 рік вказана посада – старший детектив першого відділу детективів Управління захисту економіки у фіскальній сфері Департаменту детективів БЕБ, з 2022 року – старший аналітик, у 2023 році теж отримував там зарплату.
З 9 травня 2023 року Андрій Троцко виконує обов’язки начальника Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області.
Сім’я посадовця
Дружина Андрія Троцка Марина та дочка Анастасія. Фото зі сторінки Марини Троцко в інстаграмі
Посадовець має дружину Марину та доньку Анастасію.
Дохід дружини посадовець не декларував.
У системі «YouСontrol» є інформація, що Марина Троцко з 14 грудня 2023 року працює як приватна підприємиця і, згідно з КВЕДами, здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, надає консультації з питань оподаткування.
Донька Анастасія навчалася у Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця. Тепер вона, як вказано на її сторінці у фейсбуці, працює у мережі офтальмологічних клінік «Візіум».
19 липня 2020 року донька одружилася з колегою – лікарем Іллею Калініченком.
Після весілля дочка зникла з декларації батька.
Дохід посадовця та його сім’ї у 2023 році
У 2023 році посадовий оклад Андрія Троцка на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області складав 12 тисяч 400 гривень. В середньому він отримував 29 тисяч 789 гривень на місяць.
У Бюро економічної безпеки у Києві з січня по травень 2023 року він заробив 327 тисяч 629 гривень заробітної плати, тобто отримував по 65 тисяч 526 гривень на місяць в середньому.
Також він з 2022 року отримує пенсію. У 2023 році вона склала в середньому 30 тисяч 914 гривень на місяць.
Марина Троцко, згідно з деклараціями посадовця, з 2016 по 2023 рік ніде не працювала. Цю інформацію посадовець підтвердив і в розмові з журналісткою «Четвертої влади».
Кабінет Міністрів України у 2023 році платив Марині Троцко допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам. Загальна річна сума допомоги склала 24 тисячі гривень. Андрій Троцко теж отримав таку допомогу у розмірі 40 тисяч гривень.
Донька Анастасія до 2019 року отримувала стипендію в університеті. З 2019 року поєднувала навчання і роботу: працювала у ТОВ «Центр діагностики зору-К» у Києві.
З 2020 року доходи дочки у деклараціях Андрія Троцко не відображаються.
Рухоме майно
У лютому 2011 року Андрій Троцко придбав «Фольксваген Пассат Б6» 2010 року випуску. Вартість авто в електронній декларації не вказана.
Ілюстраційне фото «Фольксваген Пассат Б6» із сайту auto.ria
5 грудня 2019 року дружина Марина купила «Ауді А4» 2018 року за 238 тисяч 582 гривні (близько 10 тисяч доларів за курсом 2019 року). Як розповів посадовець, авто мало пошкодження через удар, його купували через аукціон у США.
Ілюстраційне фото «Ауді А4» із сайту auto.ria
Нерухомість податківця
Андрій Троцко мав квартиру у Маріуполі. Посадовець розповів «Четвертій владі», що втратив її після повномасштабного вторгнення.
З 2015 року сім’я проживала у селі Софіївській Борщагівці, що під Києвом: у квартирі, що належить Марині Денисенко.
Житловий комплекс «Волошковий», в якому купила квартиру дружина Троцка. Фото із сайту google.com/maps
Пізніше, у лютому 2021 року, дружина посадовця купила двокімнатну квартиру на майже 82 метри квадратні у цьому ж селі, у ЖК «Волошковий» на вулиці Волошковій. Обійшлося житло, за даними декларації чоловіка, у 532 тисячі гривень (це приблизно 19 тисяч доларів за середнім курсом НБУ у лютому 2021 року).
За даними сайту bild.ua, будинок, в якому Марина Троцко придбала квартиру, зданий в експлуатацію в другому кварталі 2020 року.
На сайті mykyivregion.com.ua в матеріалі про огляд новобудов столичного регіону вказано, що за даними сайту «Bild.ua» станом на 8 червня 2021 року:
за однокімнатну квартиру площею 39-45 квадратних метрів доведеться заплатити від 716 тисяч гривень, відповідно 17 тисяч 950 гривень – 22 тисячі 450 гривень за квадратний метр;
двокімнатна квартира площею 67-71 квадратних метрів коштуватиме від 1 мільйона 480 тисяч гривень, або 21 тисяча 800 гривень – 23 тисячі 500 гривень за квадратний метр;
трикімнатне помешкання, площею 83-110 квадратних метри, обійдеться від 1 мільйон 810 тисяч гривень, або 21 тисяча 650 гривень – 21 тисяча 900 гривень за квадратний метр.
Тобто, за квартиру, площею, як у Троцків, забудовник міг просити близько 65 тисяч доларів США. Тут посилання на сайт ЖК«Волошковий».
Житловий комплекс «Волошковий» – проєкт приватного забудовника Сергія Федоренка, представлений у вигляді клубної забудови будинками на 3-5 поверхів.
Ми намагалися зв’язатися із забудовником Сергієм Федоренком аби вияснити, чи реально було купити двохкімнатну квартиру у ЖК «Волошковий» без ремонту за 19 тисяч доларів у 2021 році, але абонент був поза зоною досяжності.
Ми пошукали оголошення про можливий продаж квартир в цьому будинку і знайшли, що за двокімнатну квартиру меншої площі в стані після будівельників зараз просять 77 тисяч доларів США.
На сайті продажу квартир flatfy.ua ціна квартири меншої площі у ЖК «Волошковий» сьогодні складає близько 70 тисяч доларів.
Як вдалось сім’ї Троцків придбати квартиру за 19 тисяч доларів – читайте пояснення посадовця та його дружини вкінці тексту.
У Рівному Андрій Троцко проживає з грудня 2023 року у квартирі Якубець Марії (за словами посадовця, орендує цю квартиру) і користується машиною дружини – «Audi A4» 2018 року.
Грошові активи
У подружжя Троцків у 2021 році суттєво збільшилася кількість готівкових коштів.
У 2020 році готівкою у посадовця було 6 тисяч доларів та 15 тисяч 600 гривень, у Марини Троцко – 4 тисячі доларів.
У лютому 2021 року Троцко отримав 311 тисяч гривень (приблизно 11 тисяч 500 доларів за курсом 2021 року) від продажу свого «Фольксвагена Пассата Б6».
Того ж року дружина отримала від батька Віктора Миколайовича Коткова грошовий подарунок – 1 мільйон 793 тисячі гривень (приблизно 64 тисячі доларів за курсом січня 2021 року).
Марина та Андрій Троцки з донькою. Фото з фейсбук-сторінки Марини Троцко, де вона також лишила і дівоче прізвище – Коткова
У фейсбуці Марина пише, що родом із Мар’їнки Донецької обл. А єдиний Котков Віктор Миколайович із Мар’їнки, якого нам вдалося знайти, народився у 1939 році.
У 2021 році кількість валютних готівкових заощаджень у подружжя зростає: 49 тисяч доларів у дружини посадовця залишається після купівлі квартири, 17 тисяч доларів – у самого Андрія Троцка.
У 2022 році у дружини так і залишається 49 тисяч доларів, а в Андрія Троцка збільшилася сума до 19 тисяч 500 доларів.
У 2023 році в Андрія Троцка вже 20 тисяч 200 доларів, у дружини так і є 49 тисяч доларів.
«Працював все життя. Вирощували свиней»
Журналістка зателефонувала головному податківцю Рівненщини, щоб поставити запитання, які виникли під час вивчення його декларацій та автобіографії.
– У 2021 році ваша дружина отримала подарунок грошовий від батька. Звідки у нього такі заощадження?
– Я не можу відповідати за батька дружини, але він працював все життя, аж до 70 років, отримував пенсію-регрес (грошова компенсація, яка виплачується роботодавцем працівникові за втрачене під час трудової діяльності з причин, безпосередньо пов’язаних із цією діяльністю, здоров’я. – Авт.). Наскільки я знаю, вони жили у Мар’янці. З дружиною тримали господарство, вирощували свиней ще з радянських часів, займалися сільським господарством.
– А ви можете сказати, чим саме він займався у Мар’янці?
– Він працював на шахті, потім отримав інвалідність, отримав пенсію регрес. Потім працював (можливо, я помилюсь) на донецькому теплопостачальному підприємстві – якимось з керівників.
– Він лишається у Мар’янці?
– Ні, на неокупованій частині України.
– Ви купили квартиру у новобудові біля будинку, де ви раніше орендували квартиру.
– Не я купив, дружина купувала.
– Там досить низька вартість цієї квартири – близько 19 тисяч доларів. У Києві таких цін немає. Як вам вдалося купити так дешево?
– Я не купував. Займалася дружина, я на той момент був у Маріуполі і працював. Вона займалася, і гроші її, які подарував батько. Я не можу коментувати це питання. Я не займався абсолютно цим.
– Також хочу запитати: у деклараціях ви відображали дані про дочку, поки вона навчалася, потім вона одружилася і проживає?..
– Окремо.
– Тому ви не декларуєте її доходи, правильно?
– Так, вона повнолітня, одружена, в неї своя сім’я, окреме життя.
– Ви зараз живете на два міста: Рівне та Київ?
– Ну, як живу? На вихідні їжджу додому, до Києва.
«Не змогла нормальну роботу знайти»
Ми також зателефонували дружині Андрія Троцка Марині.
– 14 грудня 2023-го ви відкрили ФОПа і надаєте у Києві послуги у сфері бухгалтерського обліку та аудиту. Це так?
– Так, так.
– До того ви не працювали? У декларація вашого чоловіка з 2016 року нема даних про ваш дохід.
– Я не працювала. Працювала до того там, звісно. У мене теж був ФОП, потім я працювала у торгівлі, потім вже звільнилася. Ну, не змогла нормальну роботу знайти. Вік у мене вже такий, знаєте, не дуже хочуть брати. А на таку якусь – продавцем йти або прибиральницею – у мене не було бажання. Тому так сталося, а потім ці переїзди, війна, нема Маріуполя, розумієте.
– У 2021 році ви придбали квартиру у Софіївській Борщагівці.
– Тато мені гроші подарував.
– Але там ціна не відповідає реальній вартості – близько 233 доларів за квадрат.
– Так, дуже дешево.
– А як вам так вдалося придбати?
– Ну, по-перше, ми шукали квартиру, щоб вигідно купити, бо у нас не було стільки грошей, щоб придбати за ринкову ціну. Тому ми шукали… Сусіди знали, тому що ми винаймали квартиру тут давно. Чоловік працював у Києві з 2015 року.
– Це сусідні будинки?
– Це навпроти від того будинку, де винаймали. А цей будинок будували, і потім мені знайома, яка знала там людей, сказала, що продають, що їм потрібно терміново гроші – геть сьогодні. І ми купили цю квартиру. Вона не могла її так продати, бо вона велика, там приблизно 82 квадрати у нас. Вона її не змогла за ринковою ціною продати. Хотіла, продавала-продавала, а потім, я не знаю, що там у цих людей сталося – терміново треба було продати, і я дійсно в той же день купила.
– А Ваш батько зараз проживає в якому місті?
– Він у мене. У квартирі, яку ми планували дитині.
– Чим він займався раніше, щоб зібрати таку суму коштів, щоб вам подарувати?
– Я народилась у місті Мар’янці, у славнозвісному. У нас свій будинок, дуже великий город. Батьки тримали поросят четверо, корову, бика, кури, гуси, качки. У мене не було поняття літніх канікул. Ми всі цим займалися. Три городи було.
Окрім усього, був ще на дачі город. І від колгоспу, де мама працювала, теж давали наділи, там ми садили соняшник. От цей соняшник потім обробляли, відрізали головки, забивали, потім просіювали, а потім везли на олійницю. А потім бабуся і я на ринку продавали.
Тато ще тримав пасіку, качали мед, їздили на ту пасіку всі. Фредки ще тримали батьки. Фредки мають таке напівцінне хутро, воно зовсім таке… трошки дешеве. Але купу тримали цих фредок. З них шили шапки.
Не було поняття, що таке відпочинок. Коли тато приїздив з роботи, він ніколи не йшов вечеряти. Він завжди більше зробить. А вже коли темнішало, тоді вже сідали ми і вечеряли. Не було вихідних. Мама працювала в колгоспі, була бригадиром комплексної бригади. У неї взагалі не було вихідних і не було відпусток.
– Ваш чоловік казав, що тато був шахтарем і отримав інвалідність.
– Так, так, він отримав інвалідність. Він працював у шахті, у нього підземний стаж. Ну, хороша пенсія. Він отримав тоді, потрапив у ДТП – і групу так отримав, і не міг вже працювати шахтарем, і пішов у будівельну комплексну бригаду, так вона називалась. І він починав теслярем і доріс до начальника цієї дільниці, потім вже пішов на пенсію – у 75 років. Розумієте? 75 років! Він отримував пенсію і заробітну плату, і регрес, у нього була ця інвалідність. Все життя впахували.
– Він 39-го року народження, правильно я розумію?
– 39-го року, так. Для нього це було, ну, принципово – купити мені житло. Коли я тільки одружувалася, не було можливості. У нас таке: вони збирали, все відкладали. А ось уже у 21-му році він мені ці гроші подарував, ми купили цю квартиру. Єдине, нам зараз по 53 роки з чоловіком. Дивіться, у нас єдина квартира лишилася, що у Маріуполі. Вона була більше батьків.
А я просто знаю людей, у яких по 6 мільйонів доларів і літаки свої. Ви до мене причепилися. Ви мені вибачте, ну, скільки ж можна. Я не думаю, що ви будете йому телефонувати. Йому вже 85 років. Він вже дуже погано чує. Ну, я не знаю, як він там. Хоча він у своєму розумі, але дуже погано чує. Це у нас одна квартира і все. Більш нічого немає.
От дивіться: чоловік, який все життя працював, і у 85 років у нього нічого не залишилося. Нічого. Автівку ми купили з Америки вдарену, попередню продали. І оце батьки дали, і ми у 50 років, слава Богу, купили квартиру за все життя.
Нагадуємо, у січні 2022 році звільнили очільника Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області Віталія Чуя. Він поніс персональну відповідальність за свого працівника, якого спіймали з 25 тисячами гривень хабаря. Відтоді і до травня 2023-го виконував обов’язки начальника обласного управління ДПС заступник – Владислав Грабовий, який звільнився 21 серпня 2023 року.
Керівник Департаменту інфраструктури та благоустрою Руслан Гудима (другий праворуч) та очільник Рівного Віктор Шакирзян (праворуч) могли б захистити директора «Рівнеелектроавтотрансу» Валентина Ткачука (ліворуч) від криміналу, проте, цього не зробили. Колаж Дмитра Домащука на основі власних фото
Републікація матеріалу «Четвертої влади» від 02 лютого 2026 року.
Директора комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» (РЕАТ) Валентина Ткачука підозрюють у завданні збитків Рівненській громаді на понад два мільйони гривень.
Формально директора звинувачують у завищенні суми компенсації, яку РЕАТ щороку отримує з міського бюджету.
Проте дослідивши договори, за якими РЕАТ надає послуги з перевезень, ми виявили: міський департамент інфраструктури та благоустрою, який управляє РЕАТом, сам створив умови для правопорушення.
Ми поспілкувалися з директором та економістками РЕАТу, а також директором департаменту інфраструктури та благоустрою та екскерівником управління транспорту і пояснюємо, як це правопорушення стало можливим.
______
Як працює комунальний перевізник у Рівному
«Рівнеелектроавтотранс» – комунальне підприємство, що займається перевезенням містян у тролейбусах та автобусах.
Володіє підприємством Рівненська міська рада, а управляє ним департамент інфраструктури та благоустрою.
Зокрема, департамент, відповідно до статуту підприємства, контролює використання РЕАТом прибутку, планує і фінансово контролює господарську діяльність, затверджує його фінансовий та розвитковий плани та ініціює аудиторські перевірки.
Щороку департамент укладає з РЕАТом договір на перевезення: замовляє певну кількість тролейбусо-кілометрів пасажирських перевезень, визначає, скільки вони мають коштувати, та вказує обсяг фінансування з міського бюджету на покриття наданих послуг.
Згідно з умовами договору, департамент інфраструктури та благоустрою оплачує РЕАТу різницю між вартістю фактично наданих послуг та його власними заробленими грошима.
Спрощено це звучить так: департамент інфраструктури та благоустрою замовляє РЕАТу 1000 тролейбусо-кілометрів, визначає їх вартість у 10 тисяч гривень, з яких 7 тисяч гривень компенсує з міського бюджету.
Решту, 3 тисячі гривень, РЕАТ мусить заробити сам, наприклад, на пасажирах, які платять за проїзд, або за рахунок трансфертів за пільгове перевезення учнів та студентів чи наданням додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності.
Департамент інфраструктури та благоустрою сам дає завдання РЕАТу, скільки той повинен заробити. «Невиконання перевізником зазначеного завдання замовником не компенсується», – йдеться в договорі про перевезення.
Саме порушення цієї умови договору інкримінують Валентину Ткачуку.
Прокурор Рівненської обласної прокуратури у справі директора РЕАТу Олександр Пузирко. Усі фото Дмитра Домащука
Як пояснив прокурор Олександр Пузирко, РЕАТ за 2024 рік подав на відшкодування департаменту інфраструктури та благоустрою акти, в яких вказав, що заробив 58 мільйонів гривень, а не заплановані на той рік понад 60 мільйонів.
На думку слідства, РЕАТ безпідставно зменшив обсяг власних доходів на понад два мільйони гривень.
Фактично, РЕАТ мав би заробити понад 60 мільйонів гривень, але не заробив.
Чому не заробили гроші та куди вони пішли, директор РЕАТу Валентин Ткачук попросив пояснити економісток підприємства.
Несправедливі зміни у договорі
Як пояснила нам головна економістка РЕАТу Ірина Єфімчук, власні доходи підприємства таки були знижені – через неспроможність виконати планове завдання департаменту інфраструктури та благоустрою. Витратили ж кошти на зарплати працівникам.
Проте, зауважила пані Єфімчук, не виконали завдання з незалежних від РЕАТу причин: непланові знеструмлення, дорожньо-транспортні пригоди, несприятливі погодні умови (обледеніння дротів, наприклад).
Час, коли працівник не з власної вини не може виконувати свою роботу, називається простоєм, і трудовий кодекс вимагає його оплачувати у розмірі не менше ⅔ окладу.
Не виплатити ці гроші РЕАТ не має права, інакше це порушує права працівників.
– За простої ми нічого не отримали. А вони (департамент. – Авт.) хочуть, щоб заплановані на ці простої гроші, коли ми стояли через обстріли, знеструмлення, ми повернули до бюджету, – додала Людмила Долинська, колишня головна економістка РЕАТу, яка працює на підприємстві понад 30 років.
Департамент змінив умови договору з РЕАТом у 2023-му
У типовому договорі(за посиланням завантажиться документ), який затвердив Кабмін для електротранспортних підприємств, передбачено, що замовник перевезень компенсує вартість втрачених рейсів з незалежних від перевізника причин.
І такі компенсації були передбачені у договорах департаменту інфраструктури та благоустрою з РЕАТом. Але лише до 2022 року. У договорах з 2023-го їх уже немає.
Починаючи з 2023 року, у договорах про перевезення з РЕАТом відсутнє формулювання щодо компенсації за втрачені рейси з незалежних від перевізника причин
Також, порівняно із договором 2022 року(за посиланням завантажиться документ) та типовим договором Кабміну, договір за 2023 рік не має таких пунктів:
У разі припинення або зміни графіка руху на визначених цим договором маршрутах (лініях) з незалежних від перевізника причин (проведення загальноміських заходів, ремонт доріг, припинення постачання електроенергії, дорожньо-транспортні пригоди, транспортні затори, незадовільний стан дорожнього покриття, підтоплення ділянок маршрутної мережі тощо) замовник здійснює оплату транспортних послуг за плановими показниками згідно з актами (додаток 5), які складаються перевізником та затверджуються замовником.
У разі відволікання рухомого складу з регулярних маршрутів за ініціативою замовника оплата послуг здійснюється за фактично надані транспортні послуги, але не менше від обсягів їх планових показників, передбачених цим договором.
У разі зміни цін на запасні частини, комплектувальні вироби, пально-мастильні та інші матеріали, тарифів на електроенергію, а також перегляду відповідно до вимог законодавства рівня заробітної плати розрахунковий тариф на транспортні послуги (вартість одного вагоно (тролейбусо)-кілометра пасажироперевезень) за погодженням сторін переглядається в установленому порядку.
Чому у договорі прибрали формулювання щодо простоїв, ми запитали у директора РЕАТу Валентина Ткачука, адже він його підписував.
– Ви ж як керівник вели перемовини з департаментом щодо відшкодування простою? – журналіст.
– Як я можу вести перемовини? Це юристи ведуть. Це департамент викинув цей пункт, – пояснив Валентин Ткачук.
Також пан Ткачук наголосив, що РЕАТ – планово-збиткове підприємство і йому немає звідки брати ці гроші.
Слова директора РЕАТу підтверджуються даними з аналітичної системи «YouControl»:
За останні 5 років підприємство не давало прибуток, а його збитки тільки ростуть із року в рік. На верхній діаграмі – динаміка валового збитку РЕАТу за останні 5 років.На нижній діаграмі – динаміка чистого фінансового результату РЕАТу за останні 5 років
Нагадаємо, згідно зі статутом, РЕАТом управляє департамент інфраструктури та благоустрою.
Зокрема, департамент контролює використання РЕАТом прибутку, планує і фінансово контролює господарську діяльність, затверджує його фінансовий та розвитковий плани та ініціює аудиторські перевірки.
Схоже, до обов’язків саме департаменту входить передбачення таких ризиків, коли через простої на РЕАТі планове завдання із перевезень не виконується.
Ми звернулися до керівника департамент інфраструктури та благоустрою Руслана Гудими, який підписував договір із РЕАТом, щоб він нам пояснив суть цієї зміни.
Як домовилися, так і заплатили
Руслана Гудиму ми зустріли 23 січня — за пів години до рішення Рівненського міського суду щодо відсторонення Валентина Ткачука від роботи.
Ми запитали пана Гудиму, чи він або хтось із департаменту міг би пояснити, як рахується простій у договорі з РЕАТом.
– Це звертайтеся до РЕАТу, це їхня компетенція в межах ведення підприємницької діяльності, – Руслан Гудима.
– А як департамент погоджує, чи включати це відшкодування простою у договір? – журналіст.
– Вони надають нам акти виконання своєї роботи, ми їх перевіряємо і тоді вже, відповідно до їхніх актів, рухаємося у напрямку сплати чи несплати коштів — за фактом виконання роботи.
– Колись простій працівників, тролейбусів був включений у договір, а тепер не включений…
– Це все залежить від форми договору. Договори міняються, вимоги міняються.
Пан Гудима додав, що його департамент не може платити за те, що не передбачено договором, та послався на те, що усе це домовлено з самим РЕАТом:
– На хлопський розум то виглядає так: ви проїхали 100 кілометрів – ось вам гроші за 100 кілометрів, ви проїхали 20 кілометрів – ось вам гроші за 20 кілометрів. Наразі так.
Поспілкуватися довше з паном Гудимою не вийшло: він сказав, що поспішає.
«Шити» кримінал – це дико
Експертну думку щодо ситуації, що склалася із договорами РЕАТу, ми запитали у ексначальника Управління транспорту і зв’язку Рівненської міської ради Івана Фурлета.
Ми розповіли Івану Фурлету (на фото) обставини справи та попросили прокоментувати зміни у договорі, пояснити процес відшкодування простоїв. Оброблене фото з фейсбук-сторінки Івана Фурлета
– З 2023 року РЕАТ не може отримати оплату за простій. Поясніть, будь ласка, чому це могли виключити із договору, – журналіст.
– Можливо, були якісь роз’яснення Антимонопольного, які так чи інакше змусили забрати пункт в договорі щодо відшкодування перевізнику за простій з незалежних від нього причин, – каже Іван Фурлет. – Загалом стратегія держави була спрямована на те, щоб мінімізовувати прямі дотації комунальним підприємствам, щоб вони ставали ефективнішими і працювали на принципах комерційних підприємств, а не як комунальні установи.
Але це важко зробити в умовах регульованих тарифів і відсутності джерел покривання ризиків, окрім як фінансування замовника, тобто бюджету міської ради. У будь-якому випадку комунального перевізника, особливо електротранспорт, фінансує лише місто.
Водії тролейбусів – це дефіцитна професія, їх так просто не знайдеш, особливо зараз. Шість місяців підготовки, та й треба знайти охочих на ці умови праці. Тому залишити їх без зарплати – це, по суті, «вбити» половину перевезень в місті.
– Тоді як це мало б відбуватися, щоб зберегти людей і не нашкодити місту?
– Обсяг простоїв я завжди аналізував, адже співвідношення плану і факту — це ключовий показник діяльності підприємства.
Під час розробки і погодження фінансового плану це дає розуміння, скільки підприємству потрібно для виконання замовлення і скільки це буде коштувати бюджету. Це впливає на вартість кілометра транспортної роботи.
Якщо є ризик, що транспортна робота не виконуватиметься, то замовник (департамент) і виконавець (РЕАТ) мали би розуміти, що може виникнути проблема недофінансування, ще на етапі планування і, відповідно, закласти ці ризики у вартість кілометра.
– Звинувачують РЕАТ та його директора, але адвокат Валентина Ткачука каже, що відповідати за ситуацію має так само і департамент інфраструктури та благоустрою. Мовляв, вони так само у цьому винні.
– Якщо транспортна робота не виконується, то департамент як замовник мав би розуміти, що може виникнути проблема. Не бачу сценаріїв, за яких ця ситуація могла би бути вирішена без менеджменту міста, адже це їхнє підприємство і вони мають його відстоювати перед органами державної влади (Держаудитслужбою. – Авт.).
– Тобто Держаудитслужба недостатньо дослідила?
– Які витрати і доходи включаються у фінансовий план, Держаудитслужба могла б проаналізувати. Проте для цього треба розуміти умови функціонування підприємства, який його стан.
Очевидно, що там керівник не собі в кишеню щось поклав, це не якась корупція. Суму коштів, отриману з бюджету, витратили на забезпечення життєдіяльності підприємства. Це все офіційно і задокументовано.
– Якщо це не керівник збагатився, то чому могли відкрити кримінальне провадження?
– Прокуратура і Держаудитслужба формально можуть бути праві, я не готовий стверджувати напевно, бо я не читав конкретний договір, але з точки зору міста це очевидно є проблемою.
Чи є сенс, умовно кажучи, «шити» кримінал? Як на мене, це дико. Але, звісно, це моя особиста оцінка.
Держаудитслужба могла б сказати, що «це неправильно, приведіть у відповідність». Тоді знайти шляхи щодо компенсації чи перерахунку цих грошей в бюджет, чи інший сценарій.
Політичного тиску немає, звільнятися не пропонували
А зараз розповімо про кримінальне провадження, яку відкрили проти директора РЕАТу Валентина Ткачука за підозрою у завданні збитків Рівненській громаді на понад два мільйони гривень.
Про підозру директору комунального транспортного підприємства Рівненська обласна прокуратура повідомила 13 січня 2026 року.
Валентину Ткачуку інкримінують частину 2 статті 367 Кримінального кодексу України – службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та зі штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4 тисяч 250 гривень до 12 тисяч 750 гривень) або без такого.
Згодом Валентину Ткачуку обрали запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, а 22 січня слідчий суддя Рівненського міського суду Євген Сидорук розглядав клопотання про відсторонення від роботи директора РЕАТу.
22 січня біля Рівненського міського суду ми нарахували 66 людей, які прийшли підтримати Валентина Ткачука. Частина з них стояла із плакатами, дехто встиг зайти у приміщення суду, інші були біля входу та навпроти нього
Як повідомив нам прокурор у справі Олександр Пузирко, підставою для початку кримінального провадження стала перевірка Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області.
Аудитори досліджували договір РЕАТу з департаментом за 2024 рік(за посиланням завантажиться документ).
На запитання, чи досліджували договори за інші роки, зокрема 2023-й, пан прокурор сказав, що предметом розгляду у справі є лише договір за 2024 рік.
Перед початком судового засідання щодо відсторонення ми також поспілкувалися із Валентином Ткачуком. Версію Валентина Ткачука, чому відкрили кримінальне провадження, ви можете переглянути на відео.
Зокрема, пан Ткачук каже, що на нього посадовці міської ради не тиснуть та звільнятися за власним бажанням не пропонують.
Слідчий суддя Рівненського міського суду Євген Сидорук
Рішення щодо відсторонення суддя Євген Сидорук оголосив наступного дня, 23 січня.
Валентина Ткачука залишили на посаді директора РЕАТу.
Також сам РЕАТ оскаржує результати аудиторської перевірки у Рівненському окружному адміністративному суді.
Справу розглядає суддя Світлана Дуляницька, наступне засідання заплановане на 14:30 18 лютого 2026 року.
Ми слідкуватимемо за розвитком кримінальної справи проти директора РЕАТу Валентина Ткачука та адміністративної справи підприємства щодо оскарження висновку аудиторів.
