Майже 70 бюджетних мільйонів на очисні споруди у селі біля Рівного: посадовці відмовляються показати кошторис

У відповіді на запит «Рівненських грошей» повідомили, що проєктну документацію розробив генеральний проєктувальник на замовлення Білокриницької сільської ради, а детальні кошторисні розрахунки є об’єктом авторського права та «комерційною таємницею» розробника. Заступник сільського голови Білокриницької громади В’ячеслав Шкабара, Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА Андрій Ярусевич на фоні будівлі Білокриницької сільської ради. Колаж Владислава Мартинчука на основі фото Натаії Павленко та особистих сторінок Шкабари та Ярусевича

Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА оголосив тендер на реконструкцію очисних споруд каналізації у селі Біла Криниця, що біля Рівного. Очікувана вартість — близько 69 мільйонів 590 тисяч гривень (без ПДВ). 

Частину грошей, 10 мільйонів гривень, уже передала обласному бюджету Білокриницька сільська громада. Звідки візьмуть решту, яку частку зрештою покриє громада і чи взагалі договір з підрядником підпишуть, у сільській раді поки не знають.

А тим часом обласний департамент відмовився на запит «Рівненських грошей» показати деталізований кошторис реконструкції, назвавши його «комерційною таємницею» розробника. 

Що саме робитимуть у Білій Криниці 

Згідно з тендерною документацією, роботи поділено на дві черги. Під час першої в одному з двох резервуарів очисних споруд відкачають воду, очистять його від мулу, демонтують старі перегородки, виконають насікання поверхонь та гідроізоляцію. 

Також у першій черзі передбачено монтаж установки біологічної очистки «КУБО-100», відстійника, сорбційної установки, аераторів, проціджувача, насосного обладнання та мулової площадки (продуктивністю до 200 м³/добу). 

Крім того, збудують трансформаторну підстанцію, встановлять дизель-генератор «Dalgakiran» на 46 кВт, нову огорожу та виконають благоустрій території.

Так виглядає модульна установка біологічної очистки стічних вод (аналог КУБО-100). Фото з сайту ЕТА АКТИВ.

Друга черга передбачає, зокрема, ремонтні та гідроізоляційні роботи на другому резервуарі й монтаж другого комплекту обладнання: ще однієї установки «КУБО-100»,  другої сорбційної установки, відстійника, аераторів, огорожі.

За умовами тендеру, повністю завершити реконструкцію мають до 26 грудня 2027 року.

Громада дала 10 мільйонів. Звідки візьме решту — невідомо

Очікувана вартість закупівлі становить близько 69 мільйонів 590 тисяч гривень без податку на додану вартість. 

Частину грошей уже виділила громада. 9 вересня 2026 року Білокриницька сільська рада рішенням № 2628 передбачила 10 мільйонів гривень субвенції обласному бюджету на реконструкцію очисних споруд.

Як зазначила Рівненська ОДА у відповіді на запит журналістів «Рівненських грошей», Рівненська обласна рада та ОДА включили цей об’єкт у Білій Криниці до Переліку природоохоронних заходів та Обласної програми охорони навколишнього природного середовища на 2022–2026 роки. Це, зокрема, передбачає, що можливе фінансування і з обласного бюджету. 

Утім у громаді кажуть, що поки не знають, яку саме частку вартості зрештою покриє сільський бюджет. 

Заступник сільського голови Білокриницької громади В’ячеслав Шкабара розповів «Рівненським грошам», що відсоткове співвідношення фінансування не визначене навіть приблизно. За його словами, громада шукає й інші джерела: міжнародні програми, зокрема Interreg NEXT «Польща — Україна», а також природоохоронні фонди — місцевий, обласний і державний.

Утім з державним фондом, каже він, «зараз важко».

У якому стані споруди зараз і чому їх ремонтуватимуть

В’ячеслав Шкабара пояснив «Рівненським грошам», що очисні споруди у Білій Криниці потребують повного оновлення, бо функціонують багато років та перебувають у поганому технічному стані. 

«Я думаю, що ви здогадуєтеся, що їх (системи водопостачання та водовідведення. – Ред.) будували дуже-дуже давно. І через це велика кількість зараз для (Рівненського. – Ред.) водоканалу, наприклад, робіт щодо обслуговування, бо воно постійно десь прориває. Його треба замінювати, а не просто ремонтувати», – каже заступник сільського голови.

Заступник голови говорить про систему водопостачання й водовідведення загалом. Тендер, який оголосила ОДА, стосується лише очисних споруд.

Заступник сільського голови Білокриницької громади В’ячеслав Шкабара каже, що очисні споруди в Білій Криниці у поганому стані, а екологічна інспекція щороку вимагає дотримуватися норм щодо водовідведення. Фото з особистої фейсбук-сторінки В’ячеслава Шкабари.

Також він пояснив, що терміновість робіт зумовлена ще й щорічними перевірками Державної екологічної інспекції, яка виписує зауваження та вимагає дотримуватися екологічних норм щодо водовідведення. Попри воєнний стан, за його словами, контролювальні органи наполягають на дотриманні вимог охорони довкілля, тому громада змушена знаходити ресурси для захисту водних об’єктів. 

Тендер можуть не довести до кінця

Станом на 19 жовтня договір з підрядником не підписали. Тендер проводить обласний департамент, і сільській раді про його хід не звітують, каже В’ячеслав Шкабара.

Посадовець припускає, що від закупівлі можуть відмовитися. Бо після Постанови Кабміну щодо пріоритезації бюджетних видатків усі непріоритетні видатки державних та місцевих бюджетів фактично до кінця року призупинені. 

Хто подався на тендер

Розкриття тендерних пропозицій відбулося 5 жовтня. На тендер подався лише один учасник — ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія “Інвесткапітал”». Фірма запропонувала виконати роботи за 69 мільйонів 586 тисяч гривень (без ПДВ). Її пропозиція відрізняється від очікуваної вартості закупівлі на трохи більше трьох тисяч гривень.

За даними аналітичної системи «YouControl», компанія зареєстрована на Закарпатті і працює понад 18 років, її очолює Віталій Наливайко, а власницею є рівнянка Ірина Устянчук – дружина депутата Рівненської районної ради від «Слуги народу» Дмитра Ткачука. У штаті ТОВ станом на червень 2026 року офіційно був 71 працівник. 

За даними аналітичної платформи «Clarity Project», ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія “Інвесткапітал”» з 2021 року підписало 162 договори з бюджетними замовниками – на загальну суму 1 мільярд 140 мільйонів гривень. 

Найбільші замовники – на Закарпатті: Служба місцевих автодоріг та розвитку інфраструктури у Закарпатській області (понад 758 мільйонів гривень), Управління міського господарства Мукачівської міської ради (близько 247 мільйонів гривень) та Кам’янська сільрада у Берегівському районі (майже 37 мільйонів гривень). 

Зокрема, у квітні 2026 року компанія отримала від Служби автодоріг у Закарпатській області контракт майже на 400 мільйонів гривень на утримання доріг місцевого значення у Мукачівському районі.

Проєкт замовляла громада, але кошторис департамент ОДА не показує

28 вересня 2026 року журналіст «Рівненських грошей» надіслав офіційний запит до Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА із проханням надати кошторисні розрахунки та відомості ресурсів із цінами на матеріали й обладнання.

Ми хотіли проаналізувати, наскільки вони відповідають ринковим. 

Проте 2 жовтня директор департаменту Андрій Ярусевич надіслав письмову відмову. Посадовець вказав, що проєктну документацію розробив генеральний проєктувальник на замовлення Білокриницької сільської ради, а детальні кошторисні розрахунки є об’єктом авторського права та «комерційною таємницею» розробника.

«Запитувані відомості та кошториси відображають унікальні технологічні й вартісні показники, які є інтелектуальною власністю автора проєкту та становлять комерційну таємницю. Поширення детальних розрахунків та відомостей ресурсів третім особам без згоди правовласника є прямим порушенням його авторських прав», — зазначив у відповіді Андрій Ярусевич.

Андрій Ярусевич, директор Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА, який оголосив тендер на 70 мільйонів. Фото з фейсбук-сторінки Андрія Ярусевича

Читайте також: Як фірма помічника нардепа «Слуги народу» отримала у Рівному 20 мільйонів на піар-проєкти президента. За сприяння Департаменту будівництва та архітектури ОДА

«Рівненські гроші» попросили юриста проєкту «Свої Люди» від Bihus.Info Віталія Гусака оцінити відповідь департаменту. Він каже, що відмова протиправна.

По-перше, авторське право не може бути підставою для відмови. Закон «Про доступ до публічної інформації» дозволяє розпоряднику відмовити лише в чотирьох випадках, і авторського права серед них немає. До того ж, на його думку, кошторис не є об’єктом авторського права. 

Закон захищає архітектурні рішення. Кошторис складають за обов’язковою державною методикою, і він містить обсяги робіт, ресурси та ціни. Це факти й розрахункові дані, творчого характеру в них немає. 

Юрист також звернув увагу, що в статті закону «Про архітектурну діяльність», на яку послався департамент, немає положення про «проєктну документацію на будівництво».

По-друге, за оцінкою юриста, департамент не обґрунтував «комерційну таємницю». У відповіді не сказано, кому вона належить, у чому комерційна цінність цих даних і які заходи вжили для збереження секретності. 

По-третє, Віталій Гусак нагадує, що закон прямо забороняє обмежувати доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, зокрема до копій відповідних документів. 

Також, зазначає юрист, департамент не застосував обов’язковий трискладовий тест. Він не пояснив, який інтерес захищає, яку шкоду може завдати розголошення і чому ця шкода переважає суспільний інтерес. Навіть якби окремі позиції кошторису справді були захищені, департамент мав надати решту документа. Він не надав нічого.

Ще одну частину запиту, щодо актів обстеження технічного стану споруд та експертних висновків, департамент фактично проігнорував. Копій не надав, але й не відмовив, не повідомив, що не має цих документів, і не переслав запит. Юрист теж вважає це порушенням закону.

На відмову департаменту «Рівненські гроші» подали скаргу Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Дмитру Лубінцю. Про результат повідомимо.


Підписуйтесь на канали «Рівненських грошей» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Боротьба за 22 мільйона: скандал навколо електролізних установок для Рівненщини триває

Електролізні установки, що планують закупити в Рівненській ОДА. Скриншот з сайту виробника

У Рівненській облдержадміністрації все ж планують придбати установки для очистки води у фірми, яка запропонувала найдорожчу ціну на тендері. Ця фірма раніше мала, а за деякими даними досі має зв’язки із росією.

Посадовці відхилили дешевші варіанти, посилаючись на технічні невідповідності. Натомість фірма, що запропонувала найменшу ціну, поскаржилася до Антимонопольного комітету: заявляє про ознаки змови та дискримінації.

Електролізні установки мають придбати у рамках програми Interreg Next «Стале управління водними ресурсами: шлях до відродження Західної України та Східної Польщі», що фінансується Євросоюзом.

У жовтні 2025-го посадовці Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської ОДА оголосили тендер на 6 установок. Закупівля отримала чимало звернень і скарг з боку потенційних учасників. Зокрема, йшлося про те, що тендерні вимоги прописали під конкретну фірму ProMinent. Ця німецька інженерна група має офіційне представництво у росії, яке, судячи з російських баз даних, активно веде господарську діяльність і наповнює бюджет країни-агресора.

Водночас, у відповідь на наш запит у Рівненській ОДА повідомили, що за їхніми даними компанія ProMinent у 2022 році закрила своє представництво в росії. Фірма не перебуває під санкціями та не містить міжнародних обмежень, отже порушень у закупівлях такого товару немає. 

Також, техніка від ProMinent дорожча за ту, що могли запропонувати потенційні учасники тендеру. 

Після двох місяців публічних заперечень вимоги до тендеру таки переглянули. В оновленій редакції, зокрема, вилучили згадки про конкретний бренд та вимоги до солі. Технічна специфікація «схудла» на 10 сторінок — до 23-х.

Детальніше про попередні етапи розповіли тут:

Куплять установки дорожче через технічні невідповідності

Попри те, що вимоги в технічній специфікації формально змінили, результат закупівлі залишився незмінним. Переможцем обрали ТОВ «Муніципальні будівельні технології» — фірму, що від самого початку пропонувала саме обладнання бренду ProMinent. Ціна питання — 22,4 мільйона гривень. Це фактично вся сума, яку заклали на тендер (економія склала 8 гривень). На наше питання, як формувалася така вартість, в ОДА відповіли стандартною фразою про «аналіз ринку та розрахунки експлуатуючих організацій», що враховують налаштування та гарантію.

Головні конкуренти на тендері — «Промтехвод Груп» — пропонували  зекономити 6,5 мільйонів гривень, надавши обладнання власного бренду. Але у протоколі відхилення цієї пропозиції йдеться зокрема про те, що їхні установки слабкіші, споживають більше солі та більше електрики, ніж прописано у документах. Також електролізні установки не вписалися у затребувані габарити на 5 сантиметрів.

Компанія, яку не обрали на тендері, заявляє про змову. А координатор грантового проєкту — звинувачує фірму в маніпуляціях

Після відхилення пропозиції, ТОВ «Промтехвод Груп» звернулося зі скаргою до Антимонопольного комітету, наводячи факти, що ставлять під сумнів прозорість вибору переможця.

Зокрема, скаржники заявляють про виявлений «цифровий слід» імовірної змови, оскільки деякі файли від ОДА та майбутнього переможця мають ідентичний хеш-код, а їхнім перекладом займалося одне й те саме бюро. Це дало підстави стверджувати, що замовник та учасник могли обмінюватися документами поза межами офіційної системи Prozorro ще до завершення торгів.

Скаржники вказали й на інші суперечливі моменти в документах ТОВ «Муніципальні будівельні технології». Наприклад, один із договорів для підтвердження досвіду підписала особа, яка на той момент за реєстрами ще не була директором компанії, а деякі папери взагалі виявилися датованими «з майбутнього».

Крім того, у скарзі звертають увагу на малоймовірний факт: переможець звітував про монтаж промислової установки заввишки близько двох метрів у звичайній київській квартирі.

Переможці тендеру ситуацію не коментують

Столичне ТОВ «Муніципальні будівельні технології» вказує у документах непрацюючий номер телефону. На лист журналістів «Суспільного» представники компанії відповіли, що не надаватимуть коментарів поки розглядають скаргу в Антимонопольному комітеті. 

«Після завершення встановленої процедури, за необхідності, інформація буде надана в межах чинного законодавства України», — цитують журналісти відповідь.

Це реальні війни серед продавців обладнання йдуть.
координатор проєкту Сергій Гемберг

Так прокоментував ситуацію координатор проєкту «Cтале управління водними ресурсами: шлях до відродження Західної України та Східної Польщі» на Рівненщині та  ексзаступник голови Рівненської ОДА Сергій Гемберг. Він звернувся до журналістів «Рівненських грошей» після нашого запиту до Рівненської ОДА.

Гемберг надіслав нам роз’яснення, де, серед іншого, замовники установок проаналізували минулі контракти «Промтехвод Груп». Посадовці звинуватили фірму у вибірковості (нібито компанія скаржиться лише тоді, коли тендер написаний не під неї) та назвали її поведінку «агресивною».

«В одних випадках ТОВ «Промтехвод Груп» є дуже прискіпливими і ретельними, які йдуть до перемоги, незважаючи на ресурси і кошти, а в інших – не помічають очевидних дискримінаційних фактів. Напрошується висновок – що замовник має прийняти таке рішення і так описати технічну документацію, що виключно електролізне обладнання марки Oxil, виробництва ТОВ «Промтехвод Груп» може постачатися та встановлюватися на об’єктах в Україні», — йдеться в розясненні до тендеру.

Також представники проєкту поставив під сумнів дані, які надавала «Промтехвод Груп». Через те, що габарити установок у тендерній пропозиції фірми відрізняються від тих, що вказані на їхньому сайті.

________

У Антимонопольному комітеті мають розглянути скаргу на закупівлю не пізніше 13 березня. Поки немає вердикту від Антимонопольного — замовники не можуть укласти контракт із переможцем тендеру.