Новий Трудовий кодекс: нові форми контрактів, збільшення відпустки, цифровізація, режими праці для батьків

У проєкті нового Трудового кодексу чимало новації для батьків: три формати зайнятості на вибір, відпустка для догляду за дитиною і для матері, і для батька тощо. Фото ілюстративне

В Україні стартувала масштабна реформа трудового законодавства, яка суттєво змінює підхід до оформлення відносин між роботодавцем та найманим персоналом. Новий Трудовий кодекс України має дати старт повній реформі ринку праці: цифровізація, нові норми праці для батьків та взагалі фрілансерів, учнівський трудовий договір, новий механізм визначення мінімальної зарплати тощо. Детальніше – у матеріалі.

Новий Трудовий кодекс України, зокрема, передбачає впровадження понад 30 директив ЄС, регламентів та конвенцій МОП. Одним з ключових нововведень – розширення переліку трудових договорів та впровадження принципу «конструктора», що дозволить легально поєднувати різні види діяльності в межах однієї компанії.

Про основні зміни на ринку праці розповіла в інтерв’ю Центру економічних стратегій заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак.

Що змінюється? 

Кодекс визначає 8 ознак трудових відносин.

Попередні оцінки щодо детінізації ринку праці – 43 мільярди гривень на рік. 

Кількість типів трудових договорів збільшується з 6 до 9.

Кодекс врегульовує сучасні формати роботи: дистанційна, надомна, нефіксований робочий час. Крім того, працівник зможе укладати з роботодавцем кілька типів трудових договорів.

Умовно, я працюю на своїй основній роботі, але в мене є час, можливість і скіли виконувати ще якусь роботу для свого роботодавця. Я можу робити це паралельно і можу за це отримувати окремі кошти. Такий принцип конструктора збільшує гнучкість у взаємодії, і це дуже важливо, адже багато роботодавців просять саме про таку гнучкість.
Заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак у подкасті «Що з економікою?»

Цифровізація трудових відносин.

Електронні документи прирівнюються до паперових у трудових відносинах. 

Механізм визначення мінімальної зарплати як місячної, так і погодинної, узгоджений зі стандартами ЄС.

Мінімальна межа буде визначатись як відсоток від середньої заробітної плати, який встановлюватиме Уряд.

Гнучкі режими праці для працівників, які мають дітей.

Кодекс фіксує право на гнучкі форми роботи (дистанційна, робота вдома). Також дає більше можливостей батькам.

Наприклад, розширення прав обох батьків на відпустку для догляду за дитиною: і мати, і батько зможуть взяти по два місяці відпустки.

Ключові новації для батьків:

  • Три формати зайнятості на вибір: жінки та чоловіки, які мають малих дітей, зможуть офіційно обирати найбільш зручний для себе режим роботи: дистанційний, офлайн або гібридний (поєднання офісу та дому).
  • Скасування «абсурдних» обмежень: Кодекс прибирає застарілі норми, які раніше блокували професійний розвиток матерів. Наприклад, чинне законодавство фактично забороняє роботодавцю відправляти у відрядження (зокрема закордонні) жінок, чиїм дітям ще не виповнилося три роки.
  • Пріоритет власного рішення: Новий проєкт закону перетворює заборону на право вибору. Жінка самостійно вирішуватиме, чи готова вона до поїздки, враховуючи власні інтереси та потреби дитини. Зокрема, кодекс не обмежує можливість поїхати у відрядження разом із малечею, якщо працівниця вважає це доцільним.

Реформа інспекції праці.

Впроваджується ризик-орієнтований підхід до перевірок.  

Працевлаштування молоді.

Кодекс впроваджує окремий механізм для безпечного поєднання навчання і першої роботи – учнівський трудовий договір

Додаткові дні оплачуваної відпустки

Чинне трудове законодавство визначає 24 календарні дні відпустки на рік. Але європейські норми, а проєкт Трудового кодексу є дуже важливим євроінтеграційним проєктом, передбачають, що працівник повинен мати 28 днів оплачуваної відпустки. Тому Кодекс наближає нас до європейських норм, гарантуючи працівникам додаткові 4 дні відпустки на рік.
Заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дарія Марчак в ефірі телемарафону «Єдині новини»

__________

Проєкт Трудового кодексу України подали в парламент. Після цього будуть голосування в першому та другому читанні у Верховній Раді.  

Дарія Марчак також відмітила, що після ухвалення та набуття чинності новим Трудовим кодексом роботодавцям та працівникам не потрібно буде переукладати договори.

Однак, якщо наявні трудові відносини не оформлені, у роботодавця буде рік, щоб оформити це в письмовій формі, але це не означає на папері. Це може бути імейлом або зафіксовано в будь-який спосіб.

Від 288 тисяч до 15 мільйонів: ТОП-10 підприємств, що боргують зарплати рівненським працівникам

4 мільйони 137 тисяч гривень заборгованість «Зірненського спиртзаводу» з виплати заробітної плати. Щодо спиртзаводу ініціювали процедуру банкрутства в межах справи №9/10, яку вів Господарський суд Рівненської області, ще в далекому 2006 році. Фото – privatization.gov.ua

Рівень заборгованості із виплати заробітної плати працівникам на Рівненщині досяг цифри у 45 мільйони 243 тисяч гривень. У більшості випадків мільйонні борги тягнуться ще з минулих років і досі не закриті, як от «Рівненський автомобільний ремонтний завод». Є й свіжі історії – наприклад, «Рівнекнига».

«Рівненські гроші» запитали в Державної служби з питань праці, хто саме боргує і скільки. 

За статистикою серед «зарплатних» боржників наразі частка:

  • державних підприємств – 84,4%
  • комунальних – 1,2%
  • підприємств інших форм власності – 14,4%.

«Рівненські гроші» проаналізували Перелік підприємств, які мають заборгованість з виплати заробітної плати станом на 01 грудня 2025 року, який отримали від Управління інспекційної діяльності у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Державне підприємство «Рівненський автомобільний ремонтний завод»15 мільйонів 231 тисяч гривень

У травні 2025 року 31-річний занедбаний оборонний завод у Рівному повернули в державну власність. 

Господарський суд Рівненської області зобов’язав ТзОВ «Комбінат будівельних матеріалів» повернути в державну власність єдиний майновий комплекс державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод». Завод приватизували за 2,5 млн грн у 2023 році.

Як йдеться у судовому наказі про примусове повернення, покупець не виконав умов приватизаційної угоди, зокрема не погасив протягом шести місяців борги з заробітної плати та перед бюджетом.

Державне підприємство «Рівненський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (при перевірці станом на 04 квітня 2025 року)8 мільйонів 972 тисяч гривень

Виконується процедура банкрутства. 

За інформацією платформи Опендатабот, загалом на різноманітні дочірні підприємства Облавтодора по Україні ще в 2024 році припадало 9,7% від загальної кількості боргів по зарплатах: 3,3 тисячі проваджень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс»5 мільйонів 989 тисяч гривень

Ще наприкінці 2021 року частину працівників нафтобази Прикарпатзахідтранс, що у селищі Смига, повідомили про скорочення, інших – про звільнення. 

Вони звернулися до поліції, управління Держпраці та до суду, але слідів компанії Прикарпатзахідтранс нікому знайти не вдалося.

Досі тривають судові процеси.

Державне підприємство «Дослідне господарство «Білокриницьке» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України4 мільйони 275 тисяч гривень

Порушено справу про банкрутство.

Ще до повномасштабного вторгнення підприємство фігурувало у кримінальних розслідуваннях СБУ та Нацполіції. 

Як повідомила Суспільному речниця управління СБУ в області Інна Ілючок, наразі розслідують справу про “безконтрольне та безоплатне використання майже 1600 га земель, призначених для вирощування селекційних зразків”.

  • За матеріалами слідства, у 2020-2021 роках керівництво ДП “Дослідне господарство “Білокриницьке” НААНУ підписало з низкою комерційних компаній угоди начебто про співпрацю. Натомість посадовці держпідприємства самоусунулися від контролю за діяльністю “комерсантів”. Підконтрольні зловмисникам фірми отримали можливість, не сплачуючи орендної плати, використовувати 1600 га особливо цінних земель НААНУ на власний розсуд, – повідомила речниця УСБУ.

У межах кримінального провадження оперативники задокументували, що посадовці вступили у змову з комерційними структурами. Через підробку документів і використання фірм-прокладок ділки планували переоформити права на врожай із земель держгосподарства на бізнесменів.

Орієнтовна вартість насіння соняшника, яким збирались заволодіти зловмисники, становить понад 60 мільйонів гривень. 

Державне підприємство «Зірненський спиртовий завод»4 мільйони 137 тисяч гривень

Щодо «Зірненського спиртзаводу» ініціювали процедуру банкрутства, яку вів Господарський суд Рівненської області, ще в далекому 2006 році.

Підприємство збиткове: його від’ємний фінансовий результат у 2021–2023 роках становив 12 мільйонів гривень; 13,2 мільйонів гривень та 48,3 мільйонів гривень відповідно. Збиток заводу за I квартал 2024 року перевищив 7,3 мільйонів гривень.

Станом на 31 березня 2024 року прострочена кредиторська заборгованість сягала 86,5 мільйонів гривень. З цієї суми 50,5 мільйонів гривень – заборгованість перед державним бюджетом.

Фонд державного майна (ФДМУ) на аукціоні 12 червня продав єдиний майновий комплекс держпідприємства «Зірненський спиртовий завод». Переможною у третьому раунді стала ставка столичного товариства «Бізнесфакторсервіс», яке запропонувало за об’єкт 60 мільйонів гривень.

Комунальне підприємство «Рівнекнига» Рівненської обласної ради2 мільйони 316 тисяч гривень

«Рівнекнига» Рівненської обласної ради за останні роки остаточно опинилося у «суцільній борговій ямі». Магазини припинили роботу майже рік тому через фінансові проблеми, а нещодавно Державна виконавча служба арештувала частину майна підприємства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Дистилері»1 мільйон 967 тисяч гривень

Входить до так званої Рівненської групи спиртзаводів.

Навесні 2023 року Державна податкова служба (ДПС) проаналізувала діяльність підприємств спиртової галузі та встановила, що так звана Рівненська група, до якої входять Зірненський спиртзавод, Холминський спиртзавод і компанія «Захід Дистилері», виробляє приблизно 150 тонн неврахованого спирту на місяць.

Як і на адресу Зірненського спиртзаводу, щодо «Захід Дистилері» пролунали звинувачення в тому, що вони замішані у випуску та реалізації неврахованої підакцизної продукції. 

Державне підприємство «Дослідне господарство “Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України1 мільйон 196 тисяч гривень

Підприємство, засноване ще в 1960-х роках, юридично – в стані припинення.

Фігурувало у розслідуванні «Економічної правди» про те, як використовували “в темну” сотні тисяч гектарів державної землі, якою нібито користується Нацакадемія аграрних наук, та як її виводили у приватну власність.

«Один з народних депутатів запропонував компанії взяти в оренду 1 700 гектарів державної землі господарства із системи НААН – ДП “ДГ “Тучинське” у Рівненській області. З матеріалів справи відомо, що він пообіцяв призначити на цьому держпідприємстві свого керівника, а той мав укласти договір з агрофірмою для “легалізації” обробки держземель – договір про надання послуг або про поставку сільгосппродукції, – йдеться в розслідуванні.

Детальніше – у матеріалі «Депутати з «академіками» роками заробляли на державній землі десятки мільйонів доларів»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Високовольтний союз – РЗВА»872 тисяч гривень

Підприємство приватизували ще у 90-х. Нині воно офіційно у власності кіпрської компанії, бенефіціаркою якої є громадянка Естонії Ольга Дубовіцкая. Проте як встановили журналісти LVIV.MEDIA та українські органи правопорядку, естонське громадянство Дубовіцкая отримала відносно недавно, а справжніми власниками компанії залишаються російські бізнесмени.

Детальніше про РЗВА – у матеріалі «Чому стратегічне підприємство у Рівному досі у власності росіян» 

Комунальне підприємство «Клесівводоканал» Клесівської селищної ради288 тисяч гривень

Підприємству боргують – підприємство боргує. Адже станом на 4 вересня 2025 року загальний борг населення за комунальні послуги складає 1 мільйон 484 тисячі 972 гривні: 

  • 619 тисячі 814 гривень – водопостачання;
  • 531 тисяча 109 гривень – ТПВ;
  • 334 тисячі 49 гривень – водовідведення.

_______________

Загальна сума заборгованості усіх згаданих підприємств перед працівниками складає 45 мільйони 243 тисяч гривень.