Бізнес, який не має укриття, зможе працювати під час «жовтої» тривоги і після 4 грудня. Прем’єр-міністр Сергій Корецький оголосив, що уряд продовжує перехідний період щонайменше до 4 березня 2027 року. Саме до 4 березня військові адміністрації збиратимуть дані про те, хто з підприємців виконав вимоги, і тоді уряд вирішуватиме, що робити далі. Офіційне рішення поки не опубліковане, тож правила, ймовірно, ще змінюватимуть.
Тим часом рівненські підприємці називають саму вимогу нереалістичною для малого бізнесу, а Спілка українських підприємців каже, що мобільні укриття одразу ж подорожчали майже вдвічі.
Захисти себе сам
4 вересня 2026 року Кабмін ухвалив постанову №1092. Вона поділила сигнал «Повітряна тривога» на два рівні: червоний — ракетна або ракетно-дронова загроза, або масована дронова загроза; жовтий — дронова загроза. Пізніше постановою №1128 від 15 вересня уряд вніс зміни до попередньої постанови № 1092: ввели нові вимоги для підприємців – наявність «безпечного простору», табличок про укриття, сигналу «Повітряна тривога».
Головне нововведення стосується роботи підприємців під час «жовтої» тривоги. Працювати у звичному режимі можна лише там, де є захисна споруда, укриття для персоналу та відвідувачів, споруда подвійного призначення або облаштований безпечний простір. Відвідувачі в такий час залишаються в закладі на власний розсуд.
Для бізнесу без укриття постанова передбачила перехідний період. До облаштування укриття можна працювати за погодженням із трудовим колективом, але не довше ніж протягом 3 місяців з дати набрання чинності постановою № 1092 (тобто до 04 грудня 2026 року).
Після цієї дати заклади без укриття мали б зачинятися на весь час «жовтої» тривоги, аж до відбою.
Строк продовжили, але правила можуть змінитися знову
Після ряду петицій та звернень від бізнес-асоціацій уряд все ж переглянув дати, затверджені в попередніх постановах – бізнес зможе працювати без укриття довше.
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький написав:
— Ми продовжуємо дію постанови, бо не можемо допустити зупинки економіки та життєдіяльності країни. Хочу нагадати, що два місяці тому Уряд ініціював ці зміни. Однак ми побачили, що значна частина підприємств навіть не почала виконувати базові вимоги щодо безпеки людей.
Важливо, що вимоги не скасовують, а нового кінцевого строку для облаштування укриттів прем’єр не назвав.
4 березня — це не новий дедлайн: до цієї дати військові адміністрації мають зібрати інформацію про те, як підприємства виконують вимоги безпеки. На підставі цих даних уряд ухвалюватиме подальші рішення
Вимоги до укриття залежатимуть від того, скільки працівників і відвідувачів одночасно перебуває на об’єкті. Деталі нового порядку мають оприлюднити Міністерство економіки та МВС.
Станом на 30 жовтня офіційне рішення про продовження не опубліковане. Підприємцям варто стежити за оновленнями: правила вже змінювали, і, судячи з останніх заяв уряду, змінюватимуть ще.
Що має зробити підприємець
Будувати повноцінне укриття на власній території не обов’язково. За словами Корецького, залежно від умов можна облаштувати найпростіший безпечний простір, поставити мобільне укриття або забезпечити доступ до найближчого підземного сховища. Укриття поруч підходить, якщо воно має достатню місткість, а люди чітко знають, де воно розташоване.
Рівненська адвокатка Юлія Авраменко радить діяти в такому порядку:
- Перевірити на сайті ДСНС, чи є укриття в будівлі або на території, де працює бізнес.
- Якщо укриття немає, письмово запитати власника чи балансоутримувача будівлі, чи планує він його облаштувати.
- Якщо ні, попросити в нього інформацію про найбільш захищені зони в приміщенні, щоб облаштувати там безпечний простір. Визначати такі зони балансоутримувач має із залученням проєктних чи експертних організацій.
Щоб працювати без укриття в перехідний період, підприємство має оформити погодження з трудовим колективом. Для цього потрібні правила внутрішнього трудового розпорядку, наказ про порядок дій під час повітряної тривоги (зокрема за червоного рівня) і протокол загальних зборів колективу.
«Правила написані з неузгодженостями»
Водночас, за словами Юлії Авраменко, сама постанова містить суперечності.
Перша з них стосується термінів. Постанова говорить про «тимчасове або постійне укриття». Але ні Кодекс цивільного захисту, ні інші документи таких понять не містять. Кодекс знає сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, первинні (мобільні) та найпростіші укриття.
Друга — у відповідальності за «безпечний простір». Укриття перевіряє ДСНС, а безпечний простір бізнес фактично декларує сам: встановлює таблички, і все тримається, за словами адвокатки, на «чесному слові».
Третя — незрозуміло, хто саме має облаштовувати укриття, якщо в одній будівлі працюють десятки підприємців. Наприклад, чи кожен із 50 орендарів торговельного центру має робити власне.
19 жовтня Юлія Авраменко надіслала до Кабміну запит на інформацію з шістьма такими запитаннями. Станом на 30 жовтня відповіді вона не отримала.
«Як магазин може облаштувати укриття?»
Голова територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Рівненській області, директор ТОВ «Рівень ЛТД» Маріян Года називає вимогу «абсолютно недолугим рішенням».
Його власне підприємство, пивзавод, проблем не має: основні виробничі приміщення розташовані на глибині 8 метрів, а в готелі є дворівневий паркінг. За його словами, там можна розмістити понад 500 людей.
— А що стосується інших бізнесів, особливо малого… Уявіть собі магазин — як магазин може облаштувати укриття? Чи перукарня, чи нотаріальна контора? Малий, середній бізнес не має реальних можливостей, — каже Маріян Года.
На його думку, вимоги до укриттів треба було закладати в містобудівні умови для нових будівель. Переобладнати старі, які здебільшого не мають підвалів, він вважає нереальним. Облаштовувати укриття, каже Года, має власник приміщення, а не орендар, адже орендарю ніхто не відшкодує витрат.
Чи будуть санкції за невиконання вимоги і хто контролюватиме її виконання, підприємці поки не знають. Маріян Года прогнозує: якщо йдеться про заборони чи штрафи, «велика ймовірність того, що бізнес може припиняти свою роботу».
Голова правління Асоціації легкої промисловості Оксана Харькіна вважає, що держава перекладає відповідальність на підприємців.
— Це відповідальність влади, 4,5 роки влада чомусь цього не робила, а тепер я маю це питання вирішити. — зазначає Оксана Харькіна.
— Не є проблемою підписати договір з найближчим укриттям і намалювати стрілочки. Але які задачі це закриває? Не працювати під час тривог? Мені податки за години тривог віднімуть? Ні, — каже вона.
За її словами, біля її підприємства в радіусі 500 метрів є два укриття, але вона в них не була і не знає, в якому вони стані. Фінансувати облаштування укриттів, на думку підприємиці, мають держава й місцева влада.
Мобільне укриття — понад мільйон гривень
У Спілці українських підприємців (СУП) кажуть, що підтримують посилення безпеки, але вимоги мають бути реалістичними.
Найскладніше, за оцінкою спілки, малому бізнесу: магазинам, аптекам, закладам харчування, які працюють в орендованих приміщеннях і не можуть облаштувати укриття без погодження з власником.
За даними спілки, вартість окремих мобільних укриттів зросла з 600–800 тисяч до 1,2–1,4 мільйона гривень. Крім того, на їх виготовлення та монтаж є черги.
Про це у СУПі повідомили «Рівненським грошам» у відповідь на наш запит.
Спілка пропонує, щоб витрати на укриття ділили бізнес і держава. Йдеться про часткову компенсацію витрат, пільгові кредити, податкові стимули та співфінансування з місцевих бюджетів. Окремо в СУП підтримують спільні укриття для кількох підприємств.
Окремих даних про готовність бізнесу саме на Рівненщині спілка не має.
У Раді пропонують дати бізнесу самому вирішувати
Паралельно у Верховній Раді зареєстрували постанову, яка вимагає від Кабінету Міністрів переглянути правила роботи бізнесу під час жовтого рівня загрози, встановлені постановою КМУ від 04.09.2026 № 1092.
Автори пропонують три зміни:
- бізнес сам вирішує, чи працювати під час «жовтої» тривоги;
- кожен працівник сам оцінює загрозу і може піти в укриття;
- обов’язок оповіщати працівників і відвідувачів залишається.
Що робити зараз
Попри продовження строку, вимога облаштувати укриття або безпечний простір не скасована. Тож підприємцям варто вже зараз:
- перевірити наявність укриття через ДСНС;
- звернутися до власника приміщення;
- оформити погодження з трудовим колективом, якщо працюють без укриття.
_____
«Рівненські гроші» слідкуватимуть за нововведеннями і далі.
Підписуйтесь на канали «Рівненських грошей» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693
