У державному бюджеті на 2026 рік заклали середньорічний курс на рівні 45,7 гривні за долар. Фото: Новини.LIVE
Попри повномасштабну війну та глобальну економічну нестабільність, упродовж 2025 року курс долара в Україні залишався відносно стабільним — близько 42 гривень. У 2026-му експерти прогнозують поступове послаблення гривні. Яких показників очікувати та що впливатиме на валютний ринок, з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю.
Без різких стрибків
Визначальними чинниками для курсу долара у 2026 році залишатимуться безпекова ситуація, обсяги міжнародної фінансової підтримки та монетарна політика Національного банку України. Таку оцінку озвучиввіцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов.
За його словами, важливу роль відіграватиме рішення Європейського Союзу про надання Україні безвідсоткової позики обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Очікується, що стратегія НБУ на валютному ринку залишиться без суттєвих змін, а валютні інтервенції й надалі стримуватимуть різкі коливання курсу.
У першому кварталі 2026 року офіційний курс долара, за прогнозами, коливатиметься в межах 42,6–43 гривень. Якщо війна триватиме впродовж усього року, максимальний рівень курсу може сягнути 44–45 гривень за долар.
Подібні оцінки надають і провідні аналітичні центри. У Dragon Capital закладають середній курс на рівні 44 гривень за долар, в ICU — 44,3 гривні, у Київській школі економіки — 44,5 гривні, у Concorde Capital — 44,8 гривні.
Головний експерт з макроекономічного аналізу «Райффайзен Банку» Сергій Колодійпрогнозує, що наприкінці 2026 року курс долара наблизиться до 45 гривень, а євро — до 55 гривень. За його словами, Нацбанк матиме достатні резерви для продовження політики керованої гнучкості, а темпи девальвації гривні залишатимуться нижчими за дохідність гривневих активів.
Водночас у державному бюджеті на 2026 рік заклали середньорічний курс на рівні 45,7 гривні за долар.
Світові тенденції
На міжнародних ринках долар також демонструє ознаки ослаблення. На початку другого президентського терміну Дональда Трампа американська валюта втратила близько 10% вартості відносно кошика шести провідних світових валют.
У J.P. Morgan очікують, що ця тенденція збережеться й у 2026 році, хоча темпи зниження будуть помірнішими, ніж у 2025-му.
Аналітики не виключають, що наприкінці 2026 року курс євро може перевищити позначку 1,2 долара. Для порівняння – наприкінці 2025 року євро на світових ринках коштував близько 1,18 долара.
Зростання вартості дорогоцінних металів
На тлі поступового знецінення долара у 2025 році суттєво подорожчали дорогоцінні метали. Ціна на золото зросла приблизно на 66% і наприкінці року сягнула 4 308 доларів за унцію.
Аналітики Bank of America прогнозують подальше зростання — до 5 тисяч доларів за унцію в найближчі місяці.
Ще стрімкіше зростало срібло: за рік його вартість підвищилася більш ніж на 180% – до 74,8 долара за унцію.
Чи є альтернатива долару
Попри ослаблення позицій американської валюти, експерти не вважають, що долар втратить статус світової резервної валюти. За оцінками економістів, 60–70% глобальних фінансових транзакцій і активів номіновані саме в доларах, тоді як частка євро становить близько 15–20%.
Професор Університету Каліфорнії в Берклі Юрій Городніченко зазначає, що, попри значний потенціал, євро так і не зміг стати повноцінною глобальною валютою за понад три десятиліття свого існування.
За даними НБУ, на початку грудня 2025 року міжнародні резерви України становили 54,7 мільярда доларів, з яких близько 60,5% припадало на долар США.
Експерти наголошують, що швидко змінити структуру резервів на користь інших валют чи золота не здатен жоден центральний банк світу.
У відповіді на запит «Рівненських грошей» повідомили, що проєктну документацію розробив генеральний проєктувальник на замовлення Білокриницької сільської ради, а детальні кошторисні розрахунки є об’єктом авторського права та «комерційною таємницею» розробника. Заступник сільського голови Білокриницької громади В’ячеслав Шкабара, Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА Андрій Ярусевич на фоні будівлі Білокриницької сільської ради. Колаж Владислава Мартинчука на основі фото Натаії Павленко та особистих сторінок Шкабари та Ярусевича
Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА оголосивтендерна реконструкцію очисних споруд каналізації у селі Біла Криниця, що біля Рівного. Очікувана вартість — близько 69 мільйонів 590 тисяч гривень (без ПДВ).
Частину грошей, 10 мільйонів гривень, уже передала обласному бюджету Білокриницька сільська громада. Звідки візьмуть решту, яку частку зрештою покриє громада і чи взагалі договір з підрядником підпишуть, у сільській раді поки не знають.
А тим часом обласний департамент відмовився на запит «Рівненських грошей» показати деталізований кошторис реконструкції, назвавши його «комерційною таємницею» розробника.
Що саме робитимуть у Білій Криниці
Згідно з тендерною документацією, роботи поділено на дві черги. Під час першої в одному з двох резервуарів очисних споруд відкачають воду, очистять його від мулу, демонтують старі перегородки, виконають насікання поверхонь та гідроізоляцію.
Також у першій черзі передбачено монтаж установки біологічної очистки «КУБО-100», відстійника, сорбційної установки, аераторів, проціджувача, насосного обладнання та мулової площадки (продуктивністю до 200 м³/добу).
Крім того, збудують трансформаторну підстанцію, встановлять дизель-генератор «Dalgakiran» на 46 кВт, нову огорожу та виконають благоустрій території.
Так виглядає модульна установка біологічної очистки стічних вод (аналог КУБО-100). Фото з сайту ЕТА АКТИВ.
Друга черга передбачає, зокрема, ремонтні та гідроізоляційні роботи на другому резервуарі й монтаж другого комплекту обладнання: ще однієї установки «КУБО-100», другої сорбційної установки, відстійника, аераторів, огорожі.
За умовами тендеру, повністю завершити реконструкцію мають до 26 грудня 2027 року.
Громада дала 10 мільйонів. Звідки візьме решту — невідомо
Очікувана вартість закупівлі становить близько 69 мільйонів 590 тисяч гривень без податку на додану вартість.
Частину грошей уже виділила громада. 9 вересня 2026 року Білокриницька сільська рада рішенням № 2628 передбачила 10 мільйонів гривень субвенції обласному бюджету на реконструкцію очисних споруд.
Як зазначила Рівненська ОДА у відповіді на запит журналістів «Рівненських грошей», Рівненська обласна рада та ОДА включили цей об’єкт у Білій Криниці до Переліку природоохоронних заходів та Обласної програми охорони навколишнього природного середовища на 2022–2026 роки. Це, зокрема, передбачає, що можливе фінансування і з обласного бюджету.
Утім у громаді кажуть, що поки не знають, яку саме частку вартості зрештою покриє сільський бюджет.
Заступник сільського голови Білокриницької громади В’ячеслав Шкабара розповів «Рівненським грошам», що відсоткове співвідношення фінансування не визначене навіть приблизно. За його словами, громада шукає й інші джерела: міжнародні програми, зокрема Interreg NEXT «Польща — Україна», а також природоохоронні фонди — місцевий, обласний і державний.
Утім з державним фондом, каже він, «зараз важко».
У якому стані споруди зараз і чому їх ремонтуватимуть
В’ячеслав Шкабара пояснив «Рівненським грошам», що очисні споруди у Білій Криниці потребують повного оновлення, бо функціонують багато років та перебувають у поганому технічному стані.
«Я думаю, що ви здогадуєтеся, що їх (системи водопостачання та водовідведення. – Ред.) будували дуже-дуже давно. І через це велика кількість зараз для (Рівненського. – Ред.) водоканалу, наприклад, робіт щодо обслуговування, бо воно постійно десь прориває. Його треба замінювати, а не просто ремонтувати», – каже заступник сільського голови.
Заступник голови говорить про систему водопостачання й водовідведення загалом. Тендер, який оголосила ОДА, стосується лише очисних споруд.
Заступник сільського голови Білокриницької громади В’ячеслав Шкабара каже, що очисні споруди в Білій Криниці у поганому стані, а екологічна інспекція щороку вимагає дотримуватися норм щодо водовідведення. Фото з особистої фейсбук-сторінки В’ячеслава Шкабари.
Також він пояснив, що терміновість робіт зумовлена ще й щорічними перевірками Державної екологічної інспекції, яка виписує зауваження та вимагає дотримуватися екологічних норм щодо водовідведення. Попри воєнний стан, за його словами, контролювальні органи наполягають на дотриманні вимог охорони довкілля, тому громада змушена знаходити ресурси для захисту водних об’єктів.
Тендер можуть не довести до кінця
Станом на 19 жовтня договір з підрядником не підписали. Тендер проводить обласний департамент, і сільській раді про його хід не звітують, каже В’ячеслав Шкабара.
Посадовець припускає, що від закупівлі можуть відмовитися. Бо після Постанови Кабміну щодо пріоритезації бюджетних видатків усі непріоритетні видатки державних та місцевих бюджетів фактично до кінця року призупинені.
Хто подався на тендер
Розкриття тендерних пропозицій відбулося 5 жовтня. На тендер подався лише один учасник — ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія “Інвесткапітал”». Фірма запропонувала виконати роботи за 69 мільйонів 586 тисяч гривень (без ПДВ). Її пропозиція відрізняється від очікуваної вартості закупівлі на трохи більше трьох тисяч гривень.
За даними аналітичної системи «YouControl», компанія зареєстрована на Закарпатті і працює понад 18 років, її очолює Віталій Наливайко, а власницею є рівнянка Ірина Устянчук – дружина депутата Рівненської районної ради від «Слуги народу» Дмитра Ткачука. У штаті ТОВ станом на червень 2026 року офіційно був 71 працівник.
За даними аналітичної платформи «Clarity Project», ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія “Інвесткапітал”» з 2021 року підписало 162 договори з бюджетними замовниками – на загальну суму 1 мільярд 140 мільйонів гривень.
Найбільші замовники – на Закарпатті: Служба місцевих автодоріг та розвитку інфраструктури у Закарпатській області (понад 758 мільйонів гривень), Управління міського господарства Мукачівської міської ради (близько 247 мільйонів гривень) та Кам’янська сільрада у Берегівському районі (майже 37 мільйонів гривень).
Зокрема, у квітні 2026 року компанія отримала від Служби автодоріг у Закарпатській області контракт майже на 400 мільйонів гривень на утримання доріг місцевого значення у Мукачівському районі.
Проєкт замовляла громада, але кошторис департамент ОДА не показує
28 вересня 2026 року журналіст «Рівненських грошей» надіслав офіційний запит до Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА із проханням надати кошторисні розрахунки та відомості ресурсів із цінами на матеріали й обладнання.
Ми хотіли проаналізувати, наскільки вони відповідають ринковим.
Проте 2 жовтня директор департаменту Андрій Ярусевич надіслав письмову відмову. Посадовець вказав, що проєктну документацію розробив генеральний проєктувальник на замовлення Білокриницької сільської ради, а детальні кошторисні розрахунки є об’єктом авторського права та «комерційною таємницею» розробника.
«Запитувані відомості та кошториси відображають унікальні технологічні й вартісні показники, які є інтелектуальною власністю автора проєкту та становлять комерційну таємницю. Поширення детальних розрахунків та відомостей ресурсів третім особам без згоди правовласника є прямим порушенням його авторських прав», — зазначив у відповіді Андрій Ярусевич.
Андрій Ярусевич, директор Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА, який оголосив тендер на 70 мільйонів. Фото з фейсбук-сторінки Андрія Ярусевича
«Рівненські гроші» попросили юриста проєкту «Свої Люди» від Bihus.Info Віталія Гусака оцінити відповідь департаменту. Він каже, що відмова протиправна.
По-перше, авторське право не може бути підставою для відмови. Закон «Про доступ до публічної інформації» дозволяє розпоряднику відмовити лише в чотирьох випадках, і авторського права серед них немає. До того ж, на його думку, кошторис не є об’єктом авторського права.
Закон захищає архітектурні рішення. Кошторис складають за обов’язковою державною методикою, і він містить обсяги робіт, ресурси та ціни. Це факти й розрахункові дані, творчого характеру в них немає.
Юрист також звернув увагу, що в статті закону «Про архітектурну діяльність», на яку послався департамент, немає положення про «проєктну документацію на будівництво».
По-друге, за оцінкою юриста, департамент не обґрунтував «комерційну таємницю». У відповіді не сказано, кому вона належить, у чому комерційна цінність цих даних і які заходи вжили для збереження секретності.
По-третє, Віталій Гусак нагадує, що закон прямо забороняє обмежувати доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, зокрема до копій відповідних документів.
Також, зазначає юрист, департамент не застосував обов’язковий трискладовий тест. Він не пояснив, який інтерес захищає, яку шкоду може завдати розголошення і чому ця шкода переважає суспільний інтерес. Навіть якби окремі позиції кошторису справді були захищені, департамент мав надати решту документа. Він не надав нічого.
Ще одну частину запиту, щодо актів обстеження технічного стану споруд та експертних висновків, департамент фактично проігнорував. Копій не надав, але й не відмовив, не повідомив, що не має цих документів, і не переслав запит. Юрист теж вважає це порушенням закону.
На відмову департаменту «Рівненські гроші» подали скаргу Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Дмитру Лубінцю. Про результат повідомимо.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
