Програму розвитку виробництва біометану до 2035 року схвалив уряд у квітні 2026 року. Мета — до 2030 року виробляти 1 мільярд кубометрів біометану на рік, а в наступні п’ять років збільшити обсяг до понад двох мільярдів. 

На Рівненщині хочуть збудувати два заводи, які перероблятимуть відходи тваринництва на біометан та електроенергію. Один може з’явитися в Зорянській громаді Рівненського району. Інший планують у Крупецькій громаді Дубенського району. Про другий відомо більше, бо компанія подала документи на оцінку впливу на довкілля. 

«Рівненські гроші» з’ясували, хто будуватиме, а також розпитали місцеву владу та експерта з питань економіки Дмитра Нікитенка, що такі підприємства можуть дати громадам і які ризики можуть принести.

Завод у Зорі: землю орендували, деталей не розкривають

Про плани збудувати завод повідомили на сторінці Зорянської громади у фейсбуці. Написали, що підприємство перероблятиме органічні відходи й вироблятиме біометан, електроенергію та органічні добрива. Будівництво планують на 2027–2028 роки, запуск — на 2028-й.

Секретариня Зорянської сільської ради Любов Ревусь розповіла «Рівненським грошам», що завод хоче збудувати агрохолдинг «Vitagro», який уже працює в громаді, — поряд зі своїм підприємством. 

«Їм це буде економічно, напевно, вигідно. Бо все-таки це буде розташовано поряд з їхнім підприємством», – каже Ревусь. 

Перед будівництвом, наголосила Ревусь, проєкт має пройти оцінку впливу на довкілля та громадські слухання. Потужність заводу та обсяг інвестицій поки невідомі. 

«Vitagro» — хмельницька агропромислова група родини Лабазюків. За даними аналітичної платформи «YouControl», ключовою особою компанії є народний депутат Сергій Лабазюк, якого обвинувачують у справі НАБУ про спробу підкупу ексвіцепрем’єра та ексголови Агентства відновлення. Нардеп стверджує що невинуватий.

Біометан група вже виробляє: її завод на Хмельниччині почав подавати газ у газотранспортну систему у 2024 році, а у лютому 2025-го компанія вперше експортувала біометан до Німеччини. Тоді в компанії заявили, що в разі успішного експорту збудують ще два заводи — на Хмельниччині та на Рівненщині.

Отримати коментар «Vitagro» щодо планів будівництва заводу в Зорянській громаді «Рівненським грошам» не вдалося.

Завод у Крупецькій громаді: проєкт уже пройшов громадське обговорення

Біля Рідкова Дубенського району біоенергетичний комплекс планує збудувати ТОВ «Енергетична компанія “Технологія”». Повідомлення про це оприлюднили в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля у травні 2026 року. 

Станом на 22 жовтня в реєстрі було зазначено, що громадські обговорення завершено. 

За даними, які компанія вказала у реєстрі оцінки впливу на довкілля, комплекс розрахований на такі обсяги:

• до 15 мільйонів кубометрів біогазу на рік;
• до 6 мільйонів кубометрів біометану на рік;
• до 25 тисяч мегават-годин електроенергії на рік;
• 35 робочих місць, цілорічна робота у дві зміни по 12 годин.

Сировиною стануть гній великої рогатої худоби, курячий послід і кукурудзяний силос, разом понад 230 тисячі тонн на рік. 

Біометан планують подавати в газотранспортну систему України, електроенергію використовувати для власних потреб з додатковою можливістю її реалізації на ринку електроенергії, а залишки переробки використовувати як органічне добриво.

Проєкт належить до першої категорії діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля. Сама компанія в повідомленні очікує, що викиди не перевищать гігієнічних нормативів. Можливим ризиком вона називає забруднення підземних вод у разі аварійних витоків стічних вод.

ТОВ «Енергетична компанія “Технологія”» зареєстроване в Рідкові в лютому 2024 року, статутний капітал — 55 мільйонів гривень. Як зазначено на аналітичній платформі «YouControl», засновники компанії — сумські товариства «Ханзе Агрі Україна» (80%) і «Молоко Вітчизни» (20%). 

Кінцевий бенефіціар — сумчанин Володимир Заєць. За даними LIGA.net, він очолює наглядову раду «Ханзе Агрі Україна» та є її співвласником. Ця агрокомпанія займається торгівлею зерном, вирощуванням і зберіганням врожаю та постачанням добрив і насіння. 

Голова Крупецької громади Віталій Мошкун підтвердив «Рівненським грошам», що такий інвестор потенційно може з’явитися. Серед вигод для громади він назвав робочі місця, сплату податку на доходи фізичних осіб і земельних платежів. 

Зараз, за його словами, тривають оцінки впливу на довкілля та розрахунки, тож остаточного рішення щодо будівництва ще немає.

Начальник Дубенської районної військової адміністрації Тарас Чигринюк у розмові з «Рівненськими грошима» пояснив, чому вважає проєкт вигідним. За його словами, неподалік працює молочна ферма, тож везти сировину, тобто гній, здалеку не доведеться. 

Чого чекати громадам: думка економіста

Дмитро Нікитенко, професор кафедри економіки підприємства і міжнародного бізнесу Національного університету водного господарства та природокористування, головним плюсом вважає саму готовність бізнесу вкладати гроші під час війни. 

«Якщо будь-який бізнес хоча б хоче щось відкрити і щось робити, це великий плюс, тому що в умовах війни це доволі ризиковано. Мало хто взагалі хоче ризикувати, вкладаючи десятки або сотні мільйонів доларів в обладнання, приміщення, роботу», — каже Нікитенко.

Він називає кілька позитивних ефектів для громад:

• Будівництво. Замовлення можуть отримати місцеві підрядники та малий бізнес.
• Зайнятість. На підприємство наймуть людей з громади, тож безробітних стане менше.
• Витрати. Працівники з новими доходами більше купуватимуть на місці. Економісти називають це мультиплікативним ефектом.
• Бюджет. Податки, передусім ПДФО, дозволять фінансувати те, на що раніше бракувало коштів, наприклад ремонт доріг чи соціальні програми.

Нікитенко також вважає, що біогазові заводи відповідають принципам циркулярної економіки: відходи не викидають, а перетворюють на продукт.

Ризики: запах і стічні води

Водночас Нікитенко застерігає, що виробництво такого типу не буває без екологічних наслідків. Він говорить про це на прикладі подібних виробництв, зокрема біоетанольних заводів.

Він припускає, що місцеві мешканці можуть скаржитися на запах та на стічні води. 

Нікитенко радить громадам вимагати від інвестора план заходів зі зменшення шкоди й моніторити ситуацію. 

«До нуля вплив не зведеш», — каже він.

Стандарти як запобіжник

За словами Нікитенка, важливо, хто саме започатковує проєкт. Іноземні компанії, каже він, зазвичай працюють за міжнародними стандартами ISO і ведуть нефінансову звітність, пов’язану зі сталим розвитком.

Сталий розвиток має три складові: економічну, соціальну та екологічну. До них додають принцип ESG (екологічна та соціальна відповідальність і корпоративне управління).

Ці вимоги, за його словами, певною мірою нав’язує ринок. На зовнішніх ринках покупці допускають до закупівель лише виробників із сертифікатами, і без них продукцію не купуватимуть. Для підприємства, каже він, це водночас шанс отримати валютну виручку та експортне відшкодування ПДВ.

Держава робить ставку на біометан 

Програму розвитку виробництва біометану до 2035 року уряд схвалив у квітні 2026 року. Мета — до 2030 року виробляти 1 мільярд кубометрів біометану на рік, а в наступні п’ять років збільшити обсяг до понад двох мільярдів. 

На першому етапі планують запустити вісім заводів. Основною сировиною мають стати відходи тваринництва та рослинництва, а один з пріоритетів програми — експорт до ЄС. 

Підписуйтесь на канали «Рівненських грошей» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693