6 мільярдів євро – транш від ЄС, 500 мільйонів доларів – від північно-балтійських країн

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала рішення Європейської ради забезпечити фінансові потреби України на наступні два роки. Скрин з трансляції засідання Європарламенту

Україна отримає чергову фінансову допомогу від Євросоюзу, а також окрему підтримку від північних та балтійських країн для закупівлі військової техніки і боєприпасів.  Ризиків щодо фінансування військових і соціально-гуманітарних видатків наразі немає, кажуть у Верховній раді України, але потреба в новій допомозі від ЄС знову виникне вже в кінці І кварталу 2026 року.

Сьогодні, 13 листопада, до Державного бюджету України надійшло 5,9 мільярда євро від Європейського Союзу. Про це повідомляє Міністерство фінансів України. 

4,1 мільярда євро – частина внеску ЄС у межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Це останній транш із передбачених 18,1 мільярда євро.

Ще 1,8 мільярда євро – це кредит від Європейського Союзу в межах інструменту Ukraine Facility.

У Мінфіні кажуть, що кошти спрямують на соціальну і оборонну сферу, на відновлення країни.

  • Відповідно, ризиків щодо фінансування військових і соціально-гуманітарних видатків немає, — заявила на своїй фесйбук-сторінці голова комітету ВР з питань бюджету Роксолана Підласа та уточнила:  – Потреба в новій допомозі від ЄС виникне вже в кінці І кварталу 2026, в першу чергу для фінансування невійськових видатків.

Про новий транш на майже 6 мільярдів євро оголосила також під час виступу в Європарламенті президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Урсула фон дер Ляєн зазначила, що ЄС допоможе стабілізувати енергомережу України, експортуючи понад 2 гігавати електроенергії до України.

_______

У четвер, 13 листопада, також оголосили про виділення 500 мільйонів доларів на закупівлю військової техніки і боєприпасів для України, які постачатимуться зі США. 

Про це йдеться в офіційному повідомленні на сайті НАТО.

Як зазначає відомство, профінансувати спільний пакет військової допомоги для України домовились Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія та Швеція.

_______

Нагадаємо, з лютого 2022 року Європейський Союз залишається найбільшим донором прямої бюджетної підтримки України – загалом обсяг допомоги перевищив 68,4 мільярдів євро.

Механізм G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) передбачає надання Україні 50 мільярдів доларів США кредиту, забезпеченого майбутніми доходами від заморожених російських активів. 

Починаючи з кінця 2024 року, країни G7 та ЄС уже надали Україні близько 35 мільярдів доларів США фінансування згідно з цією ініціативою.

У межах інструменту Ukraine Facility до держбюджету з 2024 року вже надійшло понад 24,4 мільярдів євро, у 2025 році – понад 8,3 мільярдів євро.

Як популістичне рішення президента сформує дірку в бюджеті Рівненської громади на 100 мільйонів

Президент підписав закон, який призводить, до фінансування місцевими бюджетами різниці між реальними тарифами за опалення і тими, які гарантує держава всім, без огляду на доходи, споживачам тепла. Фото з president.gov.ua з візиту президента до США

На початку листопада Рівненський виконком затверджує нові тарифи на тепло. Для населення вони лишаються незмінними, а от для теплопостачальних підприємств хтось має відшкодувати різницю з реальним ринковим тарифом. Однак у столиці, схоже, вирішили умити руки і перекинути оплату компенсації тарифів на міські бюджети. Виникла ситуація, коли місцева влада не може підняти тариф (бо ж держава заборонила) і водночас має знайти додаткові мільйонні, а той мільярдні суми для відшкодування різниці тарифів.

Якщо нічого не зміниться, у рівненському бюджеті сформується діра у 100 мільйонів гривень, кажуть депутати.

Заборона підвищувати тариф

У серпні 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон, який встановлює мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання

Законом передбачається, що мораторій буде діяти протягом дії воєнного стану в Україні та 6 місяців після його завершення. Тобто зараз Кабінет міністрів офіційно схвалює рішення лише щодо тарифу на електроенергію.

Щоб допомогти місцевим громадам перекрити борги перед теплопостачальними підприємствами за заморожені тарифи, з 1 січня 2022 року держава погодилася збільшити рівень зарахування податку на доходи фізичних осіб для місцевих бюджетів з 60% до 64%.

Кабінет міністрів, НАК “Нафтогаз України” і Асоціація міст України підписали відповідний меморандум про взаєморозуміння.

У 2022 році держава передала до місцевих бюджетів податок на доходи фізосіб у розмірі 4%, а також залишила 13,44% від акцизу з палива.

Однак напередодні 2026 року уряд України повернувся до ідеї скоротити частку зарахування ПДФО для місцевих бюджетів назад до 60%. Тому у проєкті держбюджету на наступний рік урядовці передбачили лише цей відсоток відшкодування.

Реакція місцевої влади

Одним з перших про те, що урядовці «забули» про обіцянки, заговорив перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

  • Для Львова різниця між реальним тарифом і чинним становить 1,5 мільярда гривень, а ті самі 4% ПДФО – це лише 700 мільйонів гривень, – написав посадовець на своїй фейсбук-сторінці. – Якщо все залишиться так, як є, у 2026 році Львів заплатить цих 1,5 мільярда лише за компенсацію збиткових тарифів. І це – відповідь на запитання: куди йдуть кошти міста.

Асоціація міст України теж забила на сполох. 

В ефірі Суспільне Новини радниця Голови Асоціації міст України Оксана Продан розповіла, що основний виклик цьогорічного опалювального сезону, не пов’язаний з безпековою ситуацією, – це борги. Заборгованість держави перед підприємствам тепло- та водопостачання за різницю в тарифах – 67 мільярдів гривень. 

  • Сподіваємось, що у бюджеті на 2026 році обіцяні в проєкті 15 мільярдів на різницю в тарифах будуть закладені. Принаймні частково тепло- і водопостачальні підприємства отримають ці кошти хоча б на початку наступного року, – зазначила Оксана Продан.

Тим часом Миколаївська міська рада вже офіційно звернулась до Верховної Ради та Уряду України із закликом зберегти частку ПДФО для громад у 64%  і передбачити додаткову підтримку прифронтових територій.

Боргові ями у Рівному 

  • Якщо нічого не зміниться, то рівненський бюджет вже у наступному році отримає діру в понад 100 мільйонів гривень, – стверджує депутат Рівненської міської ради Святослав Клічук. – В цьому році ми віддали для «Рівнетеплоенерго» десь 112 мільйонів. Виконком вже підняв тарифи (офіційні перерахунки, де-факто для населення залишаються незмінними. – Ред.). Тобто різниця буде ще більша.

На його думку, варіантів розвитку подій існує два: або місто нічого не заплатить для «Рівнетеплоенерго» і в них будуть чергові проблеми з боргами, або доведеться забирати з інших видатків і перенаправляти на компенсацію різниці тарифів.

Про те, що бюджет Рівного не витримає такого навантаження, говорить і депутат Рівненської міської ради Володимир Валявка. 

  • Або центральні органи влади дотримуються своїх зобов’язань, або треба піднімати тарифи до економічно обґрунтованих, – каже депутат. – Так, існує ймовірність, що доведеться частину бюджетних коштів наступного року забирати з якихось видатків, щоб перекрити цю боргову яму.

До того ж у Рівному трохи інша ситуація в порівнянні з іншими містами, зауважує він, адже підприємство «Рівнетеплоенерго» – це приватна компанія, яка на сьогодні вже і так має борги перед «Нафтогазом» понад 1 мільярд гривень.

  • Але і держава боргує «Рівнетеплоенерго» близько 700 мільйонів. Не виключено, що підприємство може збанкрутувати. Тоді міська рада вимушена буде створювати нове комунальне підприємство для забезпечення міста теплом. А це дуже великі кошти, – припускає Володимир Валявка. 

На більш позитивне рішення ситуації налаштований голова бюджетної комісії Рівнеради Роман Яворський.

За його словами, ймовірність повернення пункту про додаткові 4% ПДФО для місцевих рад залишається високою і до березня місяця громади зможуть отримати кошти, що підуть на компенсацію тарифів.

Якщо ж не затвердять у держбюджеті цей пункт, то так – доведеться тепер з міського бюджету виділяти для теплопостачаючих підприємств додаткові кошти.

У можливе банкрутство «Рівнетеплоенерго» Роман Яворський «не дуже вірить».

________

«Рівненські гроші» зверталися з проханням висловити свою думку щодо ситуації з поверненням 4% ПДФО до рівненських народних депутатів Соломії Бобровської («Голос») та Олександра Ковальчука («Слуга народу»), однак відповіді не отримали. 

_______

Згідно з наданими ТОВ «Рівнетеплоенерго» цифрами, наразі загальний борг рівненських споживачів перед підприємством – 149 мільйонів 376 тисяч 128 гривні, з них від населення – 125 мільйонів 432 тисячі 538 гривень.

А 4 листопада на позачерговому засіданні виконавчого комітету Рівнеради затвердили нові – ще більші – тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування і постачання.

Тариф для населення залишається незмінним, адже – як вже згадувалось – на час дії воєнного стану та ще шість місяців після його закінчення діє мораторій на підняття ціни. 

А от сума боргу за різницю між «діючим для населення» тарифом та реально ринковим, звісно, знову зросте. 

__________

Затверджені тарифи

Тарифи для ТОВ «Рівнетеплоенерго»:

  • для потреб населення – 3 575,83 грн/Гкал (без ПДВ);
  • для потреб інших споживачів – 6 017,38 грн/Гкал (без ПДВ);
  • для потреб релігійних організацій – 5 035,10 грн/Гкал (без ПДВ).

Тарифи для ТОВ «ЕСКО-РІВНЕ»:

  • для потреб населення тариф на теплову енергію – 3697,63 грн/Гкал (без ПДВ);
  • для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, тариф на теплову енергію – 4986,24 грн/Гкал (без ПДВ);
  • для потреб інших споживачів – 4584,20 грн/Гкал (без ПДВ).

Тарифи для ПП «Рівнетеплосервіс»:

  • для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, тариф на теплову енергію – 5 160,30 грн/Гкал (без ПДВ);
  • для населення тариф на теплову енергію – 3 999,20 грн/Гкал (без ПДВ).

Тарифи для КП «Квасилівтеплосевіс»:

  • для потреб населення – 3312,42 грн/Гкал (без ПДВ);
  • для потреб бюджетних установ – 4467,88 грн/Гкал (без ПДВ);
  • для потреб інших споживачів, крім населення – 4335,05 грн/Гкал (без ПДВ).