Карта-схема поділу міста Рівне на райони, які аналізували щодо озелення. З проєкту рішення Рівнеради.
На програму «Смарагдова громада» рівненські посадовці хочуть 24 мільйона гривень вже у 2025 році і набагато більше кожного наступного року.
Відповідний проєкт рішення – «Про затвердження Програми озеленення Рівненської міської територіальної громади «Смарагдова Громада» на 2025-2028 роки» – розміщений на сайті Рівненської міської ради.
Фінансування програми планують розподілити так:
2025 рік – 24 мільйона гривень;.
2026 рік – 28 мільйонів гривень;
2027 рік – 32 мільйона гривень;
2028 рік – 37 мільйонів гривень.
Ініціатор та розробник програми – Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради.
У рамках програми хочуть збільшити площі зелених зон, замінити аварійні дерева новими саджанцями, а також провести облік, інвентаризацію та паспортизацію зелених насаджень Рівненської громади.
Ключові пункти, на які посадовці просять бюджетні гроші вже у 2025 році:
Виготовлення та затвердження проєктів землеустрою щодо організації та встановлення меж територій парків, скверів, рекреаційних зон міської громади
Сума не вказана («згідно з кошторисом»)
Популяризація знань про біологічне різноманіття та його значення. Формування «дружньої до довкілля» філософії в громаді
200 тисяч гривень
Виконання робіт, спрямованих на утримання збереження зелених зон, влаштування нових експозицій, відновлення генофонду рідкісних та типових видів дерев, кущів, підтримання кореневої системи, покращення росту зелених насаджень, догляд за їх розвитком, тощо
2 мільйони 700 тисяч гривень
Догляд за деревами, чагарниками, газонами та квітниками (розширення лунок дерев, поливання, внесення добрив, обробка проти шкідників та хвороб, видалення омели, формування крон дерев та чагарників, видалення пнів, тощо)
13 мільйонів 400 тисяч гривень
Проведення поточного та капітального ремонтів об’єктів зеленого господарства (парків та скверів)
1 мільйон гривень
Видалення аварійних, сухостійних дерев та чагарників
3 мільйони 500 тисяч гривень
Озеленення смуг відведення вздовж автомобільних доріг
2 мільйона 900 тисяч гривень
Влаштування нових форм ландшафтного благоустрою (вертикальне озеленення зупинок громадського транспорту, мобільне озеленення, екопарковки, «кишенькові парки», тощо)
300 тисяч гривень
Запустити програму посадовці хочуть вже цього року.
Втім, рівненські депутати мають ще затвердити цю програму на сесії Рівнеради.
Працювати в «жовту» тривогу без укриття можна щонайменше до 4 березня. Розповідаємо, що мають знати підприємці Рівненщини — далі в матеріалі. Колаж Владислава Мартинчука на основі ілюстрації «Судово-юридичної газети», фото адвокатки Юлії Авраменко та голови правління Асоціації легкої промисловості з сторінок у фейсбуці, фото голови територіального відділення Асоціації платників податків Марʼяна Годи з сайту Рівненської міської ради
Бізнес, який не має укриття, зможе працювати під час «жовтої» тривоги і після 4 грудня. Прем’єр-міністр Сергій Корецькийоголосив, що уряд продовжує перехідний період щонайменше до 4 березня 2027 року. Саме до 4 березня військові адміністрації збиратимуть дані про те, хто з підприємців виконав вимоги, і тоді уряд вирішуватиме, що робити далі. Офіційне рішення поки не опубліковане, тож правила, ймовірно, ще змінюватимуть.
Тим часом рівненські підприємці називають саму вимогу нереалістичною для малого бізнесу, а Спілка українських підприємців каже, що мобільні укриття одразу ж подорожчали майже вдвічі.
Захисти себе сам
4 вересня 2026 року Кабмін ухвалив постанову №1092. Вона поділила сигнал «Повітряна тривога» на два рівні: червоний — ракетна або ракетно-дронова загроза, або масована дронова загроза; жовтий — дронова загроза. Пізніше постановою №1128 від 15 вересня уряд вніс зміни до попередньої постанови № 1092: ввели нові вимоги для підприємців – наявність «безпечного простору», табличок про укриття, сигналу «Повітряна тривога».
Головне нововведення стосується роботи підприємців під час «жовтої» тривоги. Працювати у звичному режимі можна лише там, де є захисна споруда, укриття для персоналу та відвідувачів, споруда подвійного призначення або облаштований безпечний простір. Відвідувачі в такий час залишаються в закладі на власний розсуд.
Для бізнесу без укриття постанова передбачила перехідний період. До облаштування укриття можна працювати за погодженням із трудовим колективом, але не довше ніж протягом 3 місяців з дати набрання чинності постановою № 1092 (тобто до 04 грудня 2026 року).
Після цієї дати заклади без укриття мали б зачинятися на весь час «жовтої» тривоги, аж до відбою.
Строк продовжили, але правила можуть змінитися знову
Після ряду петицій та звернень від бізнес-асоціацій уряд все ж переглянув дати, затверджені в попередніх постановах – бізнес зможе працювати без укриття довше.
— Ми продовжуємо дію постанови, бо не можемо допустити зупинки економіки та життєдіяльності країни. Хочу нагадати, що два місяці тому Уряд ініціював ці зміни. Однак ми побачили, що значна частина підприємств навіть не почала виконувати базові вимоги щодо безпеки людей.
Важливо, що вимоги не скасовують, а нового кінцевого строку для облаштування укриттів прем’єр не назвав.
4 березня — це не новий дедлайн: до цієї дати військові адміністрації мають зібрати інформацію про те, як підприємства виконують вимоги безпеки. На підставі цих даних уряд ухвалюватиме подальші рішення
Вимоги до укриття залежатимуть від того, скільки працівників і відвідувачів одночасно перебуває на об’єкті. Деталі нового порядку мають оприлюднити Міністерство економіки та МВС.
Станом на 30 жовтня офіційне рішення про продовження не опубліковане. Підприємцям варто стежити за оновленнями: правила вже змінювали, і, судячи з останніх заяв уряду, змінюватимуть ще.
Що має зробити підприємець
Будувати повноцінне укриття на власній території не обов’язково. За словами Корецького, залежно від умов можна облаштувати найпростіший безпечний простір, поставити мобільне укриття або забезпечити доступ до найближчого підземного сховища. Укриття поруч підходить, якщо воно має достатню місткість, а люди чітко знають, де воно розташоване.
Рівненська адвокатка Юлія Авраменко радить діяти в такому порядку:
Перевірити на сайті ДСНС, чи є укриття в будівлі або на території, де працює бізнес.
Якщо укриття немає, письмово запитати власника чи балансоутримувача будівлі, чи планує він його облаштувати.
Якщо ні, попросити в нього інформацію про найбільш захищені зони в приміщенні, щоб облаштувати там безпечний простір. Визначати такі зони балансоутримувач має із залученням проєктних чи експертних організацій.
Щоб працювати без укриття в перехідний період, підприємство має оформити погодження з трудовим колективом. Для цього потрібні правила внутрішнього трудового розпорядку, наказ про порядок дій під час повітряної тривоги (зокрема за червоного рівня) і протокол загальних зборів колективу.
«Правила написані з неузгодженостями»
Водночас, за словами Юлії Авраменко, сама постанова містить суперечності.
«Досі незрозуміло, хто саме має облаштовувати укриття, якщо в одній будівлі працюють десятки підприємців», – Юлія Авраменко, рівненська адвокатка. Фото з особистої фейсбук-сторінки
Перша з них стосується термінів. Постанова говорить про «тимчасове або постійне укриття». Але ні Кодекс цивільного захисту, ні інші документи таких понять не містять. Кодекс знає сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, первинні (мобільні) та найпростіші укриття.
Друга — у відповідальності за «безпечний простір». Укриття перевіряє ДСНС, а безпечний простір бізнес фактично декларує сам: встановлює таблички, і все тримається, за словами адвокатки, на «чесному слові».
Третя — незрозуміло, хто саме має облаштовувати укриття, якщо в одній будівлі працюють десятки підприємців. Наприклад, чи кожен із 50 орендарів торговельного центру має робити власне.
19 жовтня Юлія Авраменко надіслала до Кабміну запит на інформацію з шістьма такими запитаннями. Станом на 30 жовтня відповіді вона не отримала.
«Як магазин може облаштувати укриття?»
Голова територіального відділення Всеукраїнської громадської організації«Асоціація платників податків України»в Рівненській області, директорТОВ «Рівень ЛТД»Маріян Года називає вимогу «абсолютно недолугим рішенням».
Його власне підприємство, пивзавод, проблем не має: основні виробничі приміщення розташовані на глибині 8 метрів, а в готелі є дворівневий паркінг. За його словами, там можна розмістити понад 500 людей.
«Вимоги до укриттів треба було закладати в містобудівні умови для нових будівель», – Маріян Года, голова територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Рівненській області, директор ТОВ «Рівень ЛТД» . Фото з сайту Рівненської міської ради
— А що стосується інших бізнесів, особливо малого… Уявіть собі магазин — як магазин може облаштувати укриття? Чи перукарня, чи нотаріальна контора? Малий, середній бізнес не має реальних можливостей, — каже Маріян Года.
На його думку, вимоги до укриттів треба було закладати в містобудівні умови для нових будівель. Переобладнати старі, які здебільшого не мають підвалів, він вважає нереальним. Облаштовувати укриття, каже Года, має власник приміщення, а не орендар, адже орендарю ніхто не відшкодує витрат.
Чи будуть санкції за невиконання вимоги і хто контролюватиме її виконання, підприємці поки не знають. Маріян Года прогнозує: якщо йдеться про заборони чи штрафи, «велика ймовірність того, що бізнес може припиняти свою роботу».
Голова правлінняАсоціації легкої промисловостіОксана Харькіна вважає, що держава перекладає відповідальність на підприємців.
— Це відповідальність влади, 4,5 роки влада чомусь цього не робила, а тепер я маю це питання вирішити. — зазначає Оксана Харькіна.
«Фінансувати облаштування укриттів мають держава й місцева влада», – Оксана Харькіна, голова правління Асоціації легкої промисловості. Фото з фейсбук-сторінки асоціації
— Не є проблемою підписати договір з найближчим укриттям і намалювати стрілочки. Але які задачі це закриває? Не працювати під час тривог? Мені податки за години тривог віднімуть? Ні, — каже вона.
За її словами, біля її підприємства в радіусі 500 метрів є два укриття, але вона в них не була і не знає, в якому вони стані. Фінансувати облаштування укриттів, на думку підприємиці, мають держава й місцева влада.
У Спілці українських підприємців (СУП) пропонують робити спільні укриття для кількох підприємств. Фото із фейсбук-сторінки спілки
Найскладніше, за оцінкою спілки, малому бізнесу: магазинам, аптекам, закладам харчування, які працюють в орендованих приміщеннях і не можуть облаштувати укриття без погодження з власником.
За даними спілки, вартість окремих мобільних укриттів зросла з 600–800 тисяч до 1,2–1,4 мільйона гривень. Крім того, на їх виготовлення та монтаж є черги.
Про це у СУПі повідомили «Рівненським грошам» у відповідь на наш запит.
Спілка пропонує, щоб витрати на укриття ділили бізнес і держава. Йдеться про часткову компенсацію витрат, пільгові кредити, податкові стимули та співфінансування з місцевих бюджетів. Окремо в СУП підтримують спільні укриття для кількох підприємств.
Окремих даних про готовність бізнесу саме на Рівненщині спілка не має.
У Раді пропонують дати бізнесу самому вирішувати
Паралельно у Верховній Раді зареєстрували постанову, яка вимагає від Кабінету Міністрів переглянути правила роботи бізнесу під час жовтого рівня загрози, встановлені постановою КМУ від 04.09.2026 № 1092.
Автори пропонують три зміни:
бізнес сам вирішує, чи працювати під час «жовтої» тривоги;
кожен працівник сам оцінює загрозу і може піти в укриття;
обов’язок оповіщати працівників і відвідувачів залишається.
Що робити зараз
Попри продовження строку, вимога облаштувати укриття або безпечний простір не скасована. Тож підприємцям варто вже зараз:
перевірити наявність укриття через ДСНС;
звернутися до власника приміщення;
оформити погодження з трудовим колективом, якщо працюють без укриття.
_____
«Рівненські гроші» слідкуватимуть за нововведеннями і далі.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
