Мільйон, який мали витратити в перший рік повномасштабного вторгнення на купівлю автомобіля для голови громади, виділили для військової частини А2755. Колаж Влада Мартинчука на основі фото зі сторінки у фейсбуці Вербської сільської ради
У грудні 2022 року Вербська сільська рада, що у Дубенському районі, уклала договір на закупівлю автівки за майже один мільйон гривень – для сільської голови. «Четверта влада» написала про таку купівлю, і це викликало обурення у жителів громади. Договір, зрештою, розірвали. А у розмові з журналістами голова громади сказала, що зекономлений мільйон спрямують на підтримку Збройних Сил України. Зокрема, на ті військові частини, де служать жителі громади.
Ми перевірили, чи дійсно мільйон витратили на ЗСУ. І з’ясували, що гроші таки перерахували військовій частині: на благоустрій території, ремонт авто та на кондиціонери. А ще – на придбання сувенірів та електрообладнання. Детальніше – у публікації.
Субвенція військовій частині, що дислокується у Дубні
На наш запит Вербська сільська рада повідомила, що 6 квітня 2022 року рада ухвалила Програму підтримки Збройних Сил України, за якою фінансування надавалось лише для військової частини А2755. Це 47-ма окрема інженерна бригада, що дислокується у Дубні Рівненської області.
Очікуваними результатами програми є «підвищення ефективності цивільно-військового співробітництва» та «сприяння обороноздатності та мобілізаційної готовності держави».
У 2022 році за цією програмою Вербська громада спрямувала зі свого бюджету 8 мільйонів 80 тисяч 824 гривні. У 2023 році – 3 мільйони 130 тисяч.
1 мільйон гривень, зекономлений на авто, на військову частину у Дубні сільрада виділила 10 лютого 2023 року. Наш матеріал, нагадаємо, вийшов 7 лютого.
700 тисяч гривень із мільйона, відповідно до відповіді на наш запит від Вербської сільради, військова частина у Дубні просила на закупівлю робіт та матеріалів по влаштуванню бетонної підлоги, вкладення бруківки та подушки зі щебеневої суміші, монтаж гумового покриття, влаштування кондиціонерів та перекриття дахів. А також на ремонт авто.
Крім того, на 100 тисяч гривень військовій частині потрібно було придбати сувенірної (іміджевої) продукції, на 200 тисяч – оргтехніки.
Мільйон гривень виділили на ремонт території, дахів, автомобілів, кондиціонери і сувеніри, оргтехніку. Скриншот додатку Програми підтримки Збройних сил України Вербської сільської ради
Сільська рада пояснила, що виділяла кошти відповідно до запитів військової частини.
На наше запитання, як сувенірна продукція, на закупівлю якої сільська рада виділила 100 тисяч гривень, сприятиме обороноздатності країни, у Вербській сільській раді відповіли, що не володіють цією інформацією, і порадили звернутися безпосередньо до військової частини.
У травні 2023-го сільрада додала військовій частині у Дубні ще 1 мільйон гривень. 565 тисяч 610 гривень – на придбання модулів, матеріалів та інвентарю для обладнання стрільбища для особового складу військової частини. 434 тисячі 390 гривень – на придбання матеріалів та інвентарю для обладнання ще одного стрільбища.
У липні 2023 року Вербська сільська рада додала ще грошей: 385 тисяч 750 гривень – на придбання матеріалів для ремонту класів для проведення навчань із спецпідготовки та на закупівлю туди меблів, сантехніки та побутових приладів. За ці ж кошти провели роботи із благоустрою території, купили спортобладнання та інвентар. І 114 тисяч – на електрообладнання (холодильники, морозильні камери та інші електричні побутові прилади).
Загалом за цією Програмою у 2023 році планували витратити 3 мільйони 630 тисяч гривень. Але в кінці 2023 року назад до бюджету військова частина повернула невикористані пів мільйона гривень.
Голова громади Каміла Котвінська повідомила, що у 2024 році субвенцію за Програмою підтримки Збройних Сил України не виділяли. 115 тисяч 900 гривень передбачили на підтримку військовослужбовців та їхніх сімей, сімей загиблих військовослужбовців.
Секретариня сільради Антоніна Корнійчук додала, що з бюджету не змогли виділити у 2024 році більше на підтримку ЗСУ, оскільки у жовтні 2023-го з місцевих бюджетів забрали військове ПДФО, а реверсну дотацію залишили, що призвело до фінансових труднощів.
Працювати в «жовту» тривогу без укриття можна щонайменше до 4 березня. Розповідаємо, що мають знати підприємці Рівненщини — далі в матеріалі. Колаж Владислава Мартинчука на основі ілюстрації «Судово-юридичної газети», фото адвокатки Юлії Авраменко та голови правління Асоціації легкої промисловості з сторінок у фейсбуці, фото голови територіального відділення Асоціації платників податків Марʼяна Годи з сайту Рівненської міської ради
Бізнес, який не має укриття, зможе працювати під час «жовтої» тривоги і після 4 грудня. Прем’єр-міністр Сергій Корецькийоголосив, що уряд продовжує перехідний період щонайменше до 4 березня 2027 року. Саме до 4 березня військові адміністрації збиратимуть дані про те, хто з підприємців виконав вимоги, і тоді уряд вирішуватиме, що робити далі. Офіційне рішення поки не опубліковане, тож правила, ймовірно, ще змінюватимуть.
Тим часом рівненські підприємці називають саму вимогу нереалістичною для малого бізнесу, а Спілка українських підприємців каже, що мобільні укриття одразу ж подорожчали майже вдвічі.
Захисти себе сам
4 вересня 2026 року Кабмін ухвалив постанову №1092. Вона поділила сигнал «Повітряна тривога» на два рівні: червоний — ракетна або ракетно-дронова загроза, або масована дронова загроза; жовтий — дронова загроза. Пізніше постановою №1128 від 15 вересня уряд вніс зміни до попередньої постанови № 1092: ввели нові вимоги для підприємців – наявність «безпечного простору», табличок про укриття, сигналу «Повітряна тривога».
Головне нововведення стосується роботи підприємців під час «жовтої» тривоги. Працювати у звичному режимі можна лише там, де є захисна споруда, укриття для персоналу та відвідувачів, споруда подвійного призначення або облаштований безпечний простір. Відвідувачі в такий час залишаються в закладі на власний розсуд.
Для бізнесу без укриття постанова передбачила перехідний період. До облаштування укриття можна працювати за погодженням із трудовим колективом, але не довше ніж протягом 3 місяців з дати набрання чинності постановою № 1092 (тобто до 04 грудня 2026 року).
Після цієї дати заклади без укриття мали б зачинятися на весь час «жовтої» тривоги, аж до відбою.
Строк продовжили, але правила можуть змінитися знову
Після ряду петицій та звернень від бізнес-асоціацій уряд все ж переглянув дати, затверджені в попередніх постановах – бізнес зможе працювати без укриття довше.
— Ми продовжуємо дію постанови, бо не можемо допустити зупинки економіки та життєдіяльності країни. Хочу нагадати, що два місяці тому Уряд ініціював ці зміни. Однак ми побачили, що значна частина підприємств навіть не почала виконувати базові вимоги щодо безпеки людей.
Важливо, що вимоги не скасовують, а нового кінцевого строку для облаштування укриттів прем’єр не назвав.
4 березня — це не новий дедлайн: до цієї дати військові адміністрації мають зібрати інформацію про те, як підприємства виконують вимоги безпеки. На підставі цих даних уряд ухвалюватиме подальші рішення
Вимоги до укриття залежатимуть від того, скільки працівників і відвідувачів одночасно перебуває на об’єкті. Деталі нового порядку мають оприлюднити Міністерство економіки та МВС.
Станом на 30 жовтня офіційне рішення про продовження не опубліковане. Підприємцям варто стежити за оновленнями: правила вже змінювали, і, судячи з останніх заяв уряду, змінюватимуть ще.
Що має зробити підприємець
Будувати повноцінне укриття на власній території не обов’язково. За словами Корецького, залежно від умов можна облаштувати найпростіший безпечний простір, поставити мобільне укриття або забезпечити доступ до найближчого підземного сховища. Укриття поруч підходить, якщо воно має достатню місткість, а люди чітко знають, де воно розташоване.
Рівненська адвокатка Юлія Авраменко радить діяти в такому порядку:
Перевірити на сайті ДСНС, чи є укриття в будівлі або на території, де працює бізнес.
Якщо укриття немає, письмово запитати власника чи балансоутримувача будівлі, чи планує він його облаштувати.
Якщо ні, попросити в нього інформацію про найбільш захищені зони в приміщенні, щоб облаштувати там безпечний простір. Визначати такі зони балансоутримувач має із залученням проєктних чи експертних організацій.
Щоб працювати без укриття в перехідний період, підприємство має оформити погодження з трудовим колективом. Для цього потрібні правила внутрішнього трудового розпорядку, наказ про порядок дій під час повітряної тривоги (зокрема за червоного рівня) і протокол загальних зборів колективу.
«Правила написані з неузгодженостями»
Водночас, за словами Юлії Авраменко, сама постанова містить суперечності.
«Досі незрозуміло, хто саме має облаштовувати укриття, якщо в одній будівлі працюють десятки підприємців», – Юлія Авраменко, рівненська адвокатка. Фото з особистої фейсбук-сторінки
Перша з них стосується термінів. Постанова говорить про «тимчасове або постійне укриття». Але ні Кодекс цивільного захисту, ні інші документи таких понять не містять. Кодекс знає сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, первинні (мобільні) та найпростіші укриття.
Друга — у відповідальності за «безпечний простір». Укриття перевіряє ДСНС, а безпечний простір бізнес фактично декларує сам: встановлює таблички, і все тримається, за словами адвокатки, на «чесному слові».
Третя — незрозуміло, хто саме має облаштовувати укриття, якщо в одній будівлі працюють десятки підприємців. Наприклад, чи кожен із 50 орендарів торговельного центру має робити власне.
19 жовтня Юлія Авраменко надіслала до Кабміну запит на інформацію з шістьма такими запитаннями. Станом на 30 жовтня відповіді вона не отримала.
«Як магазин може облаштувати укриття?»
Голова територіального відділення Всеукраїнської громадської організації«Асоціація платників податків України»в Рівненській області, директорТОВ «Рівень ЛТД»Маріян Года називає вимогу «абсолютно недолугим рішенням».
Його власне підприємство, пивзавод, проблем не має: основні виробничі приміщення розташовані на глибині 8 метрів, а в готелі є дворівневий паркінг. За його словами, там можна розмістити понад 500 людей.
«Вимоги до укриттів треба було закладати в містобудівні умови для нових будівель», – Маріян Года, голова територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Рівненській області, директор ТОВ «Рівень ЛТД» . Фото з сайту Рівненської міської ради
— А що стосується інших бізнесів, особливо малого… Уявіть собі магазин — як магазин може облаштувати укриття? Чи перукарня, чи нотаріальна контора? Малий, середній бізнес не має реальних можливостей, — каже Маріян Года.
На його думку, вимоги до укриттів треба було закладати в містобудівні умови для нових будівель. Переобладнати старі, які здебільшого не мають підвалів, він вважає нереальним. Облаштовувати укриття, каже Года, має власник приміщення, а не орендар, адже орендарю ніхто не відшкодує витрат.
Чи будуть санкції за невиконання вимоги і хто контролюватиме її виконання, підприємці поки не знають. Маріян Года прогнозує: якщо йдеться про заборони чи штрафи, «велика ймовірність того, що бізнес може припиняти свою роботу».
Голова правлінняАсоціації легкої промисловостіОксана Харькіна вважає, що держава перекладає відповідальність на підприємців.
— Це відповідальність влади, 4,5 роки влада чомусь цього не робила, а тепер я маю це питання вирішити. — зазначає Оксана Харькіна.
«Фінансувати облаштування укриттів мають держава й місцева влада», – Оксана Харькіна, голова правління Асоціації легкої промисловості. Фото з фейсбук-сторінки асоціації
— Не є проблемою підписати договір з найближчим укриттям і намалювати стрілочки. Але які задачі це закриває? Не працювати під час тривог? Мені податки за години тривог віднімуть? Ні, — каже вона.
За її словами, біля її підприємства в радіусі 500 метрів є два укриття, але вона в них не була і не знає, в якому вони стані. Фінансувати облаштування укриттів, на думку підприємиці, мають держава й місцева влада.
У Спілці українських підприємців (СУП) пропонують робити спільні укриття для кількох підприємств. Фото із фейсбук-сторінки спілки
Найскладніше, за оцінкою спілки, малому бізнесу: магазинам, аптекам, закладам харчування, які працюють в орендованих приміщеннях і не можуть облаштувати укриття без погодження з власником.
За даними спілки, вартість окремих мобільних укриттів зросла з 600–800 тисяч до 1,2–1,4 мільйона гривень. Крім того, на їх виготовлення та монтаж є черги.
Про це у СУПі повідомили «Рівненським грошам» у відповідь на наш запит.
Спілка пропонує, щоб витрати на укриття ділили бізнес і держава. Йдеться про часткову компенсацію витрат, пільгові кредити, податкові стимули та співфінансування з місцевих бюджетів. Окремо в СУП підтримують спільні укриття для кількох підприємств.
Окремих даних про готовність бізнесу саме на Рівненщині спілка не має.
У Раді пропонують дати бізнесу самому вирішувати
Паралельно у Верховній Раді зареєстрували постанову, яка вимагає від Кабінету Міністрів переглянути правила роботи бізнесу під час жовтого рівня загрози, встановлені постановою КМУ від 04.09.2026 № 1092.
Автори пропонують три зміни:
бізнес сам вирішує, чи працювати під час «жовтої» тривоги;
кожен працівник сам оцінює загрозу і може піти в укриття;
обов’язок оповіщати працівників і відвідувачів залишається.
Що робити зараз
Попри продовження строку, вимога облаштувати укриття або безпечний простір не скасована. Тож підприємцям варто вже зараз:
перевірити наявність укриття через ДСНС;
звернутися до власника приміщення;
оформити погодження з трудовим колективом, якщо працюють без укриття.
_____
«Рівненські гроші» слідкуватимуть за нововведеннями і далі.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184